logo

28 січня – Міжнародний день захисту особистих даних

28 січня 2020 р. \ оновлено 22 лютого

Сьогодні світ відзначає Міжнародний День захисту персональних даних. У цей день доречно буде згадати про дотримання прав люди в цій сфері, що є важливим напрямком правозахисту сьогодення.

Коли світ робив лише перші кроки в інформаційну епоху, міжнародна спільнота потурбувалася про основи правової бази регулювання цієї сфери. Таким чином, 28 січня 1981 року була ухвалена Конвенція Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних. Конвенцію ратифікувала і Верховна Рада, включивши її в українське законодавство.

В документі йдеться про гарантії безпеки даних, співробітництво держав у цій сфері та санкції у випадку порушення прав. За мету її підписання взято “дотримання права на недоторканість приватного життя, у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних”

Комусь ця тема може здатися нецікавою та непотрібною, але з кожним роком ми помічаємо, наскільки збільшується вага інформації (і персональної також). Дана проблема стосується буквально кожного з нас і з плином часу її актуальність лише збільшується. Сьогодні в світі навряд можна знайти людину, яка ніколи б не стикалася з передачею та обробкою особистої інформації.

Персональні дані – це вся особиста інформація про людину: від прізвища, ім’я й адреси до стану здоров’я чи подій з особистого життя. Це досить широкий спектр даних, які отримують все більше і більше цінності в ХХІ столітті.

З поширенням доступу до інтернету і охопленням соцмережами значної часини людства питання захисту персональних даних вийшло на новий рівень. Стрімкозросла і кількість ризиків, пов’язаних зі збором інформації про користувачів.

Звичайно, люди самі нерідко діляться особистим з широкою публікою, демонструючи занадто багато інформації про себе і своїх близьких в інтернеті. Та це дії, які людина може контролювати. Значно більшу небезпеку несе збирання й обробка даних без нашого відома. Наприклад, минулого року компанія Facebook була оштрафована на 5 мільярдів доларів за наданий доступ іншій компанії (Cambridge Analytica) до персональних даних десятків мільйонів людей.

З року в рік зростає цінність аналізу даних, які ми залишаємо в мережі, а тому соціальні платформи збирають все більше інформації про людей: вивчають наші вподобання і коло спілкування, інтереси, цінності, політичні й релігійні погляди тощо. З кожним роком “білих плям” в біографіях користувачів стає все менше і не за горами той день, коли Google знатиме про нас більше, ніж ми самі.

Швидкий збір і обробка персональних даних в майбутньому може стати серйозною перешкодою для особистої свободи. Чим більше інформації збирають глобальні компанії, що працюють з інформацією, тим менше приватності (і захищеності) залишається звичайним користувачам. І хоча зараз це ще не виглядає, як сюжет із фантастичної антиутопії, проте за зручними й “турботливими” діями соцмереж по підбору контенту, відповідно до вподобань користувача, все чіткіше простежується прагнення вивчити нас, що потенційно несе загрозу для свободи кожного.

.