Цього дня 1592 року народився видатний чеський педагог, теолог та письменник Ян Амос Коменський.
Походив він із сім’ї протестантів громади Чеських братів. З 22 років Ян працював у школі міста Пшеров (де сам і навчався раніше) та все життя присвятив розробці основних засад педагогіки. Його життя припало на буремні роки Тридцятилітньої війни (1618-1648 рр.) – першої війни, яка охопила майже всю Європу. Саме тому Коменському доводилося багато разів змінювати місце проживання, проте це тільки допомогло йому розширити коло своєї компетенції.
Ян Коменський мав цілісне християнське бачення принципів і методів виховання і сам втілював його в педагогічній роботі. Основні засади практичної педагогіки він сформулював і виклав у фундаментальній праці «Велика дидактика», яка стала класикою педагогічної думки та залишається актуальною вже чотири сотні років. «Велика дидактика» є цілим комплексом мудрих і практичних порад для роботи педагогів. Оскільки Коменський був очільником реформаторської церкви в Чехії та видатним теологом, його роботи були наповнені не просто загальними роздумами професійного вчителя, але християнським баченням цілісного аналізу характеру, психології людини та розумінням цілі виховання – того ідеалу, куди має рухатися педагог у своїй праці. Він не розділяв виховання дитини на світське і духовне та вбачав ідеал педагога саме у сформованій релігійній особистості: «Вчитель повинен бути чесним, наполегливим, працьовитим, релігійним, бути зразком доброчесностей», – писав Коменський. Як і багато представників Західної цивілізації (котра базується на юдео-християнському та античному спадку), він був прихильником здорового порядку, про який писав так: «Якщо ти придивишся до порядку, панівного в суспільних і приватних справах добре освіченого народу, там все йде, як годинник… У варварів же все схоже на розв’язаний сніп або пісок без цементу».
Ян Коменський міг глобально аналізувати різноманітні підходи до виховання дітей, виокремлювати загальні особливості формування молодого покоління, які і в ХХІ столітті залишаються потрібними та сучасними. Сьогодні популярно звинувачувати минулі часи в повному приниженні та обмеженні жінок (особливо в можливості здобувати освіту), проте ще в XVII столітті Ян Коменський організовував школи для обох статей і проголошував необхідність доступності освіти: «Ми прагнемо загальної освіти у сфері всього людського для всіх, хто народився людиною». Його педагогічні роботи та ідеї, висловлені в них, були проявом просвітництва і новаторства чеського протестанта і випереджали свій час: «у всіх общинах, містах і селах кожної християнської держави необхідно створювати школи, в яких усе юнацтво тієї й іншої статі, без усякого виключення могло навчатися наукам, вдосконалюватися в правах, наповнюватися благочестям і, таким чином, в роки юності навчитися всьому, що потрібно для цього життя і майбутнього». Проте, проголошуючи всезагальність і доступність освіти, він не перекладав на школу відповідальність за виховання дітей, але наголошував на необхідності домашнього виховання: «Батьки не повинні відкладати виховання до навчання своїх дітей вчителями, адже неможливо криве дерево, що вже виросло, зробити прямим».
Сьогодні в Україні та й у всьому світі твори Яна Коменського перевидаються великими тиражами (а найперше його «Велика дидактика»). Це говорить не лише про актуальність робіт, написаних ще в далекому XVII столітті, але і про запит на класичні педагогічні праці. Саме Коменський був фундатором педагогіки, який перетворив процес навчання і виховання в систему, котра працює для дітей з різних народів і в різні часи.
