27 вересня 1805 року народився християнський євангеліст і філантроп Джордж Мюллер

27 вересня 1805 року в Пруссії народився видатний християнський євангеліст і філантроп Джордж (Йоганн) Мюллер, директор притулку для сиріт в англійському Брістолі, який за своє життя попіклувався про більше 10 тис. дітей. Ще одним досягненням Джорджа стало заснування 117 шкіл, у яких 120 тис. школярів змогли отримати християнську освіту.

Своє навернення Джордж Мюллер пережив у 1825 році, потрапивши на одне з молитовних зібрань в приватному будинку, де вперше почув про Христа. Його життя повністю змінилося. Після навернення він почав готуватися до служіння священика в державній церкви Пруссії і розпочав богословські студії в університеті в Галле. Там він почав відвідувати християнські молитовні зустрічі, які повністю переключили його плани на місіонерство.

Мюллер приїхав до Англії в кінці 1820-х рр. У 1829 році під час відвідування Тінмута Джордж познайомився з шотландським євангелістом Генрі Крейком, який стане його другом на все життя. Наступного року Мюллер створює сім’ю з Мері Гроуз, дочкою місіонера, і остаточно залишає Лондон. Він стає пастором баптистської церкви в Тінмуті, але навесні 1832 року на запрошення Крейка, який став пастором у Брістолі, відправляється туди, щоб допомогти йому в служінні.

У 1834 році Мюллер і Крейк заснували Інститут знанням Писання в Брістолі, який продовжує свою діяльність і сьогодні за підтримки Благодійного фонду Джорджа Мюллера. Завданням Інституту стала підтримка місіонерів, створення шкіл і забезпечення їх Біблією та іншою християнською літературою. До моменту смерті 96-річного Джорджа Мюллера Інститут встиг розповсюдити понад 285 тис. повних Біблій і майже 1,5 млн. Нових Заповітів.

У 1836 Джордж зі своєю дружиною почали роботу з сиротами, підготувавши орендований будинок для 30 дівчат. Однак скоро поруч були орендовані нові будинки для хлопчиків-підлітків, так що кількість сиріт, за якими доглядали, збільшилася до 130. Оскільки таке скупчення дітей в одному місці викликало скарги сусідів, у 1849 році вони вирішили побудувати окрему будівлю на 300 місць в іншому районі Брістоля. До 1870 року вони мали вже 5 будинків, у яких виховувалися 1722 дитини, а повна місткість притулків була 2055 осіб.

Господь забезпечував їх Своєю підтримкою. Одного разу, коли вони не мали що їсти на сніданок, усі сиділи перед порожніми тарілками і все одно дякували Богу. На кінець молитви двері відчинилися і всі побачили місцевого булочника, який приніс свіжий хліб. А слідом за ним до притулку завітав молочник, екіпаж якого розбився близько притулку, і віддав дітям молоко. Усі пожертви, які надавалися різними людьми, обов’язково фіксувалися і в кінці року спонсорам надсилався звіт з витратами притулку. Кожна дитина перед випуском з притулку отримувала власну Біблію і дві зміни одягу.

У 1875 році, коли Джорджу було 70 років, померла його дружина, і він, вступивши у новий шлюб зі Сьюзан Сенжер, починає активно займатися євангелізмом. Протягом п’ятнадцяти років вони відвідали з місіонерськими подорожами понад 30 країн світу і всі континенти, крім Антарктиди. Джордж проповідував англійською, німецькою та французькою мовами, подаючи слово надії дорослим і дітям.

#християнство_в_історії

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In