27 березня 1889 року помер впливовий британський політик, захисник вільної торгівлі, квакер Джон Брайт.
Народився він у 1811 році в Рочдейлі в родині власника фабрики з обробки бавовни. Освіту Джон здобув у школі квакерів на півночі Англії, де йому на все життя прищепили любов до Біблії і відомого пуританського поета Джона Мільтона. Переконання його віри як квакера сформували і його основні погляди на політику, у якій він домагався політичної рівності, свободи віри та релігійної терпимості, а також вільної торгівлі.
Коли йому було трохи більше двадцяти, він провів успішну кампанію проти збору податків на офіційну англіканську церкву, так як вважав це несправедливим для людей, що належать до інших християнських спільнот. Коли в Англії були введені так звані «хлібні закони» (“corn laws”), які штучно підвищували ціни на хліб, що було на користь землевласникам, але негативно позначалося на простих людях, які споживали хліб, Джон Брайт став одним з перших активістів, які виступили проти такої політики. Будучи депутатом парламенту, спочатку від Манчестера, а потім від Бірмінгема, Брайт домагався скасування “хлібних законів”, відстоюючи вільну торгівлю.
Брайт увійшов у історію британської політики як один з кращих ораторів. Саме він першим назвав Англію «матір’ю парламентів». Виступаючи проти участі Англії в Кримській війні 1854-56 рр., яку вважав такою, що не відповідає християнським принципам, так як вона порушувала вільну міжнародну торгівлю, Брайт домагався укладення миру. Під час Громадянської війни в США, він рішуче підтримував боротьбу проти рабства, а в Індії більш добродушну політику англійців щодо місцевого населення.
У 1881 році він був обраний канцлером Ланкастерського герцогства, але слабке здоров’я змусило його скоро покинути цей пост. Джон Брайт залишився в історичній пам’яті як прихильник прогресивних реформ, людина суворої моралі і принциповий борець за свободу віри, торгівлі і народів.
