26 вересня 1846 року помер видатний борець проти рабства Томас Кларксон

26 вересня 1846 року помер видатний англійський борець проти рабства Томас Кларксон.

Томас народився в родині англіканського священика Джона Кларксона в 1760 році в містечку Візбіч графства Кембридж. Його батько був також директором місцевої школи, яку Томас закінчив. Пізніше навчався в Кембриджі, у коледжі св. Фоми. Наслідуючи свого батька, Томас став дияконом англіканської церкви, але так і не був висвячений на священика. На його життєвий вибір вплинула тема есе «Чи законно поневолювати підневільних?» Він перечитав усе, що зміг знайти на цю тему і навіть брав інтерв’ю у колишніх рабів.

З літа 1785 року він стає переконаним аболіціоністом. Першим його кроком став переклад на англійську мову з латині дисертації на тему торгівлі людьми, що заслужило університетську винагороду. Ставши відомим своїми поглядами, він знайомиться з багатьма іншими аболіціоністами з середовища нонконформістів, перш за все квакерів.

Заснований квакерами в Британії і США аболіціоністський рух швидко здобув значну кількість шанувальників, долучивши багатьох методистів і баптистів. У 1783 році 300 квакерів внесли до британського парламенту першу петицію про скасування работоргівлі. Томас Кларксон був одним з трьох англікан, які увійшли поряд з дев’ятьма квакерами до складу заснованого Комітету боротьби з работоргівлею. Саме Кларксон зумів залучити до лав Комітету молодого англіканина Вільяма Вілберфорса, який був одним з двох парламентаріїв, які підтримали петицію квакерів.

У 1787 року Кларксон ледь не був убитий в околицях Ліверпуля, адже боротьба проти рабства була нелегкою справою. Багато портів і впливових англійців жили з цього бізнесу. Кларксон провів велике дослідження, опитавши близько 20 тис. моряків і зібравши різні предмети, пов’язані з работоргівлею. Він проїхав близько 35 тис. миль по території Англії, відвідуючи спільноти аболіціоністів. Під час своїх лекцій і публічних виступів Кларксон демонстрував зібрані ним артефакти, які зачіпали емоції людей.

Саме памфлети Томаса Кларксона щодо работоргівлі були використані Вільямом Вілберфорсом під час його першого виступу в парламенті в 1789 році. У той час, коли Вілберфорс піднімав питання скасування работоргівлі в парламенті, Кларксон продовжував їздити по країні, видав книгу спогадів колишнього раба Аквія, намалював діаграму рабської судна з розташованими на ньому рабами (http://gallery.nen.gov.uk/asset72540_1315-abolition.html), забезпечував Вілберфорса необхідними фактами.

Активність аболіціоністів пожвавилася в 1804 році, і в 1807 році вони домоглися прийняття парламентом Акту про скасування работоргівлі. У 1823 році Кларксоном було сформоване нове товариство, яке ставило перед собою мету повного скасування рабства. Він проїхав близько 10 тис. миль з агітаційними кампаніями і в результаті до парламенту було направлено 777 петицій з різних місцевостей країни.

У результаті зусиль Кларксона, Вілберфорса і їхніх соратників рабство було заборонено британським парламентом в 1833 році в самій Англії, а з 1838 року і в англійських колоніях. Кларксон був головним гостем, який виступав на відкритті в 1840 році Всесвітньої антирабської конвенції в Лондоні. Томас дожив до 86 років і зумів сам побачити плоди свого життєвого служіння через звільнення мільйонів людей.

#християнство_в_історії

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In