26 січня 1906 року відбулася 1-ша Генеральна Асамблея Церкви Божої, однієї з найбільших світових деномінацій, що налічує сьогодні близько 7 млн. віруючих.
Початок Церкви Божої датується серпнем 1886 року, коли баптистський служитель Річард Грін Сперлінг разом з іншими вісьмома служителями вийшли з баптистської церкви, так як не приймали поширене серед баптистів вчення «лендмаркізму», згідно з яким тільки церкви , які поділяють баптистської доктрину, є «справжніми» і тому вважалося, що вони не повинні мати відносин з християнами інших деномінацій і конфесій.
Сперлінг вважав, що церкві потрібна нова реформація, щоб усередині неї утворилася спільність, яка базується не на доктринах віри, які розділилися, але на християнській любові. Тому приймалися різні форми служіння Богу, якщо вони не суперечили Новому Заповіту. Сперлінг зі своїми послідовниками утворив Християнський Союз в Монро (Теннессі). У 1896 році три проповідника цього союзу принесли нове вчення в Черокі, де відбулося локальне пробудження в Школі Ширера.
Однак національного характеру і масштабу цей рух набув на початку ХХ ст. завдяки проповідницькій і організаторській діяльності Амброса Томлінсона, колишнього парафіянина церкви квакерів і розповсюдника книг Американського Біблійного товариства. Він став лідером, який зумів надати силу цьому руху через структурне оформлення деномінації, вибудовування її керівних органів та підготовку нових лідерів в церковному Лі Коледжі (Lee College), в якому Томлінсон став першим президентом. Пізніше на базі цього церковного коледжу утворився університет Лі (Lee University).
Близько 1903 року центром Церкви Божої стає Клівленд (Теннессі), у цей час Томлінсон стає пастором Церкви Божої, а колишні лідери Сперлінг і Брайант активно займаються заснуванням нових церков у Джорджії та Теннессі. У 1905 році серед цих церков з’явилося бажання утворити велику спільноту. З цією метою і відбулася Перша Генеральна Асамблея Церкви Божої в Кемп Крік (Camp Creek), на яку прибули представники церков зі штатів Теннессі, Джорджія і Кароліна. Асамблея ухвалила, що омивання ніг є такою ж важливою традицією церкви, як і участь в причасті, а також, подібно до інших рухів святості, засудила куріння тютюну. Томлінсон виступав в якості секретаря і модератора цієї асамблеї.
У 1907 році це об’єднання прийняло офіційну назву «Церкви Божої», а Амброс Томлінсон став з 1909 року офіційним керівником нового об’єднання церков. Церква Божа стала частиною руху святості, який в той час набув популярності в США. Ще в 1896 році на служіннях Церкви Божої практикувалося «говоріння мовами», але в той час воно ще не розглядалося як ознака «хрещення Духом Святим».
Після пробудження на Азуза Стріт, Церква Божа також переживає досвід «хрещення Святим Духом» і стає частиною п’ятидесятницького руху, поділяючи основні євангельські принципи віри, серед яких визнання богонатхненності Біблії, сповідування єдиного в Трійці Бога, гріховність людини і воскресіння праведних до вічного життя, а грішників до вічного покарання.
У 1910 році вони засновують найстаріше п’ятидесятницьке періодичне видання «Благовіст Церкви Божої» («The Church of God Evangel»). У ХХ ст. Церква Божа переживала подальше зростання, яке поєднувалося з деякими розколами і відгалуженням нових церков і деномінацій. На початку XXI століття Церква Божа налічує понад 7 мільйонів віруючих і близько 36 тисяч помісних церков в 178 країнах світу.
