26 лютого 1990 року радянські війська виведені з Чехословаччини

Цього дня 1990 року радянські війська були виведені з Чехословаччини. З 1968 року комуністи Чехословаччини забезпечували міцність своєї влади за рахунок військової сили Радянського Союзу, який ввів свою армію в сусідню державу, щоб не допустити демократизації в ній.

Народи Східної і Центральної Європи під комуністичною владою перебували з часу захоплення їх в ході Другої світової війни. Хоча їх оминули голодомори і масові репресії 1930-х років, проте більшовицька тактика в Центральній Європі практично не відрізнялася від вже випробуваної на практиці в Радянському Союзі.

Ще з 1940-х років в Чехословаччині почалися комуністичні перетворення: планова економіка і колективізація (впровадження перших п’ятирічок), переслідування «куркулів» та священиків, обмеження в освіті для віруючих людей. Найбільш важким періодом більшовицького управління були 1950-ті роки, коли створювалися концентраційні та трудові табори, поширилися розправи над опонентами комуністів та чисельні судові вбивства. Саме тому сотні тисяч людей емігрували на Захід (навіть ризикуючи власним життям).

Проте вже в 1980-х комуністичні режими вичерпали всі можливості не лише для розвитку, а й для підтримки  свого існування. Активна діяльність опозиційних організацій (чехословацької Хартії-77 і польської «Солідарності») стали ковтком свіжого повітря  і демократичний процес було запущено.

Саме з діяльності «Солідарності» в Польщі, Оксамитової революції 1989 року в Чехословаччині (названої так через мирний характер протестів)  та виведення звідти радянської армії посипалася вся  комуністична система Східної Європи. З виходом радянських військ був скасований і Варшавський договір, що дало «зелене світло» для демократизації. Чехословаччина стала прикладом мирного звільнення від комунізму в 1989 році. Тоді це видавалося все ще фантастикою, але зовсім скоро розвалився весь комуністичний блок і сам Радянський Союз як кульмінація цього процесу.

Історія звільнення європейських народів від комунізму демонструє нам доволі швидке відновлення країн після таких випробувань. Звичайно, комунізм не проходить безслідно і в державах колишнього Варшавського договору залишилися шрами від панування лівих. Але приклади Чехії, Словаччини, Польщі, Угорщини, а також держав Балтії дають надію для членів СНД на декомунізацію. Ми вже проходимо цей шлях, але ще є куди рухатися, бо декомунізація – це не лише зміна назв, а, перш за все, зміна свідомості і поглядів людей.

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In