Цього дня 1530 року народився один за найвідоміших російських очільників, перший цар Московії – Іван Грозний. Постать досить одіозна і відома своєю жорстокістю та найтривалішим терміном на московському престолі.
В період свого правління Іван IV провів чимало реформ, спрямованих на розбудову державних інституцій та посилення своєї влади. Йому вдалося провести земську, податкову, військову реформи; в цей період починає збиратися Земський собор, що дао можливість державі називатися станово-представницькою (щоправда, реальної влади жоден представницький орган не мав).
Не оминув цар і питання віри. В 1551 році він скликає Стоглавий собор, на якому окрім царя були зібрані представники вищого духівництва та Боярської думи. По завершенню вони ухвалили підсумковий документ – Стоглав, яким регламентувалося життя духівниства та мирян, впроваджувалися деякі зміни в обрядах. Саме тоді відбулася зміна двоперстого хресного знамення трьохперстим, що викликало обрядовий розкол та утворення російського старообрядництва.
За правління Івана Грозного остаточно оформилася та набула поширення концепція Москви як “Третього Риму”. Її запропонував чернець Філотей, який і створив міф про месіанську роль Московії (буцімто християнська історія тримається на трьох містах – Риму, Константинополю та Москві). Протягом наступних століть ця ідея прямо чи опосередковано слугувала обґрунтуванням для російських завоювань. З міфологеми Філотея постали майбутні імперіалістичні проекти такі як слов’янофільство, братство народів та сучасна ідея “Російського світу”.
В історії Іван Грозний відзначився завойовницькими війнами, які призвели до розширення російських земель. Так, після кількох походів на Казань цар приєднав ці землі, після чого сибірський правитель Едіхан через своїх послів попросив царя включити до Московії також і Сибір. В 1550-х роках Іван Грозний воює проти Астраханського ханства на Півдні та проти Швеції на Півночі. У 1558 році з його ініціативи розпочалася Лівонска війна, що велася за володіння балтійськими землями і тривала 25 років. Хоча в перший період війни Московія здобула чимало перемог, однак пізніше втратила завойовані території, а лівонські землі були розділені між Швецією, Данією та Річчю Посполитою.
В цей час у внутрішній політиці держави відбулися разючі зміни. В 1565 році цар оголосив про початок опричнини – політики цілковитої диктатури й централізації задля зміцнення царської влади. Вона супроводжувалася переслідуваннями й вбивствами нелояльних бояр (право на це надавалося опричникам – особистій гвардії царя). Тоді репресії сягнули нечуваних масштабів, що дає підстави називати Московію цього періоду терористичною деспотією. Найбільш яскравим прикладом розправ стала Новгородська операція 1570 року, коли десятки тисяч жителів міста були вбиті лише через підозру торговельної знаті міста у змові з Річчю Посполитою.
Роки царювання Івана IV Грозного були відображенням більшості класичних для Росії політичних трендів: посилення й централізація влади, репресії та політичні вбивства, а також завойовницькі походи, підкріплені сакральним баченням месіанської ролі держави.
