25 лютого 1570 року Єлизавета І відлучена від церкви

25 лютого 1570 року англійська королева Єлизавета І була відлучена від церкви папою Пієм.

Єлизавета була молодшою ​​дочкою від шлюбу короля Генріха VIII з Анною Болейн, яка була покарана смертю за фальшивим звинуваченням у зраді королю, коли дочці не було ще й трьох років. Єлизавету оголосили незаконнонародженою і вона повинна була жити за межами королівського палацу, хоча і виховувалася в заміських королівських резиденціях.

Дівчинка була дуже здібною до наук і в 10 років розмовляла грецькою, французькою та італійською мовами, а на латині могла вільно читати класичні твори римських істориків і вести листування. Її навчали найкращі професори Кембриджа, серед яких було багато палких прихильників Реформації.

Єлизавета пережила зміну декількох інших королев, які прийшли на зміну її матері. Її дуже вразила чергова страта її другої названої матері, і Єлизавета прийняла рішення ніколи не виходити заміж, залишившись дівою на все життя.

У 1547 році король Генріх помер. У 1551 році Єлизавета була запрошена до двору Едуардом, з яким вони мали теплі стосунки, але в 1553 році він несподівано помер. На престол зійшла старша зведена сестра Єлизавети – Марія, яка будучи вихованою в католицькій вірі, здійснила гоніння на протестантів, увійшовши в історію за свою жорстку політику як «кривава Мері».

Коли Марія померла в 1558 році і престол перейшов до Єлизавети, вона сказала: «Господь так вирішив: чуда Його на наших очах». Вона знову направила Англію на шлях Реформації, за що в 1570 році папа Римський Пій V відлучає англійську королеву від церкви. Акт екскомунікації проголошував три речі: проклинав королеву і обіцяв їй пекло без чистилища, звільняв усіх англійців від клятви вірності, яку вони давали королеві і заохочував їх до вбивства королеви-єретичкі. Навіть іспанський король Філіп II, який сам переслідував голландську реформатську церкву, був шокований папським актом.

Одним зі звинувачень понтифіка в бік королеви було те, що вона наповнила свою королівську раду «єретиками», так він називав протестантів. Незважаючи на папську буллу про відлучення, час правління королеви-протестантки Єлизавети І став справжнім часом розквіту англійської культури і науки – тому став називатися «золотим віком» Англії. У цей час творили Вільям Шекспір ​​і Френсіс Бекон, Англія зуміла стати лідером на морі і в освоєнні нових земель. Під час її правління тривало протистояння католиків і протестантів, але Єлизавета зуміла утримати суспільство від релігійної війни, зберігаючи певну толерантність до католиків, дозволивши їм проводити свої богослужіння і ввівши «Акт про єдність», який надавав загальний порядок молитви для церкви.

Залишившись неодруженою, вона відійшла з цього світу в 1603 році, ставши одним з найбільш шанованих монархів Англії.

Зображення: wikipedia.org

#християнство_в_історії

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In