logo

23 липня 1992 Верховна Рада Абхазії проголосила незалежність регіону

23 липня 2021 р. \ оновлено 22 лютого

23 липня 1992 року Верховна Рада Абхазії проголосувала за незалежність від Грузії. Це рішення стало результатом низки сепаратистських кроків, підтриманих та значною мірою спровокованих Російською Федерацією.

Маленька Грузія включала низку національних меншин, з якими центральна влада не завжди могла знайти спільну мову. Конфлікт між абхазькою владою та центральною грузинською назрівав давно (причиною чого була неграмотна демографічна політика СРСР). Ще у 1990 році Абхазька Радянська Соціалістична Республіка проголосила про свій суверенітет, однак після розпаду Радянського Союзу увійшла до складу незалежної Грузії.

Політична ситуація в регіоні на межі десятиліть постійно супроводжувалася конфліктами і громадянськими зіткненнями. Чергове загострення відбулося влітку 1992 року, коли після суперечок щодо Конституції Грузії, Верховна Рада Абхазії проголосила незалежність регіону. Присутні на засіданні грузини бойкотували ухвалення рішення, однак складали меншість. Це стало приводом до розгортання повномасштабної війни, в якій Абхазія знайшла підтримку в північного сусіда. Конфлікт був вигідний для Російської Федерації, яка намагалася утримати контроль над владою Грузії через постійну сепаратистську загрозу.

На першому етапі війни перевага залишалася за грузинськими військами. Вже у серпні 1992 року уряд контролював майже всю територію Абхазії, однак після 24 серпня на територію Грузії почали масово переправлятися так звані «добровольці» з Північного Кавказу. Основу новоствореної абхазької армії складали російські, чеченські, кабардинські найманці, а також російські козаки. Їм вдалося захопити місто Гагри, після чого майже на рік війна набула позиційного характеру.

Військові дії поновилися у вересні 1993 року, коли абхазькі війська разом із найманцями з Північного Кавказу пішли в наступ і заволоділи містом Сухумі. Їм вдалося повністю окупувати Абхазію і затвердити там маріонетковий уряд і створити для Грузії спірну територію, що заважає рухатися останній до НАТО.

Наразі Абхазія є неконтрольованою частиною Грузії, а деякі країни (що перебувають під впливом РФ) визнають її незалежною. Статус псевдореспубліки не дає регіону розвиватися ані економічно, ані політично. Вона залишається територією з російськими дотаціями, яких ніколи не вистачає. Через 15 років після завершення Абхазької війни Росія реалізувала подібний сценарій у ще одному регіоні Грузії – Південній Осетії, яка також нині є окупованою російськими військами.

За аналогічним сценарієм Російська Федерація пішла і в 2014-му. Ми часто чули порівняння окупованого Криму з грузинськими Абхазією та Осетією. Відсутність належної міжнародної реакції та незасвоєні уроки грузинської трагедії забезпечили Росії чергову безкарну анексію чужої території (Крим) і можливість вести бойові дії на Донбасі без юридичного визнання своєї участі.