21 лютого 1848 року виданий Комуністичний маніфест

21 лютого 1848 року виданий Комуністичний маніфест, який став одним з початкових документів становлення комуністичної ідеології.

Комунізм – це різновид соціалізму. Один з їхніх постулатів – передача повного контролю над економікою і суспільством під владу централізованого уряду, ставлячи так звані «інтереси соціуму» вище права людини (індивіда), прагнучи «по-рівному» розподілити багатство. Насправді ж ці ідеї призводять до придушення свобод людини і позбавляють її права на власність. Якщо соціалізм прагне зробити це через відповідне державне регулювання законодавства і податків, то комунізм домагається цього через насильницьку революцію, з подальшим встановленням тоталітарної «диктатури пролетаріату», яка контролює кожен аспект життя людини через терор, насильство, обман і придушення особистості людини.

Оскільки комунізм відкидає Бога, а моральним мірилом робить саму людину, то мораль в такому суспільстві деградує. У 1841 році, після закінчення університету Маркс проголосив, що сьогодні є необхідним «визнати за вищу духовність саму самосвідомість кожної людини», заклавши фундамент такої релігії як «світський гуманізм». На думку Маркса, «критика релігії закінчується вченням про людину як про вищу сутність для людини». Світський гуманізм, розвинений Марксом і Енгельсом, став фундаментом комуністичної ідеології. Коли в Німеччині почалася революція, вони видали Комуністичний маніфест, який визначив програму комуністичної революції. У маніфесті вони прагнули повалити існуючі раніше авторитети і закликали до насильницької зміни існуючого суспільного ладу. Погляди Маркса та Енгельса базувалися на діалектичному матеріалізмі, а історію вони сприймали через призму класової боротьби.

Маніфест запропонував:

– ліквідацію приватної власності і спадкових прав;

– перерозподіл багатства через великі прогресивні податки на прибуток;

– організацію центрального державного банку для контролю всіх грошових коштів і розпорядження національною валютою;

– державний контроль над усіма засобами комунікації і транспорту;

– державну власність на всі засоби виробництва (фабрики, заводи, ферми, шахти, електростанції і т.д.) і всі природні ресурси;

– ліквідацію безробіття;

– перерозподіл народонаселення (з міст в сільську місцевість і навпаки);

– обов’язкову державну освіту (ліквідуючи всі інші види приватної та церковної освіти).

Маніфест закінчувався закликом до робітників об’єднуватися і боротися, але до 1849 року революція в Німеччині закінчилася, Комуністична ліга була розформована, а Маркс і Енгельс були змушені бігти в Англію, де Енгельс продовжив керувати однією з фабрик свого батька. Доходи від цього «брудного капіталізму», як вони самі називали приватну власність і володіння нею, давали їм гроші на прожиток. Надалі Маркс розгорнув теоретичні основи комуністичної ідеології в «Капіталі», який був випущений у 1867 році.

Теорії Маркса були на практиці реалізовані більшовиками на чолі з Леніним в Росії, які через насильство і терор, розгін народних представницьких зборів і маніпуляцію «виборами» встановили тоталітарний режим комуністичної диктатури. Однією з причин швидкого поширення марксизму на землях Російської імперії стала криза домінуючої церкви, яка не сформувала у свідомості населення міцних цінностей та біблійного світогляду, який би закріпив у ментальності населення чітке розуміння важливості цінності особистості, особистих свобод (зокрема, свободи віросповідання), приватної власної та інших важливих принципів, які були замінені у комунізмі суспільною свідомістю, колективізмом та іншими «лівими» ідеями, з наслідками яких наше суспільство бореться і до цього дня.

Зображення: wikipedia.org

#історія

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In