21 листопада — День Гідності та Свободи!

Цей день є формальним початком Революції Гідності, коли 8 років тому небайдужі кияни вийшли на Майдан, щоб висловити протест рішенню четвертого президента Віктора Януковича не підписувати договір про асоціацію з Європейським Союзом. Із невеликого мітингу народилося щось більше, з ширшими вимогами та рішучістю народу протистояти безчесній і жорстокій владі.

За 21-м листопада слідували довгі місяці боротьби, згуртованості, конфліктів, сподівань, відчаю, піднесення, жертовності і втрат. В ті часи формувалася українська нація, а кривавий лютий і нові виклики війни остаточно кували політичну свідомість українців.

1 грудня, 18-24 січня, 20-і числа лютого —після кожного загострення знову і знову все ясніше було зрозуміло, що ця революція не закінчиться просто так, що люди не розійдуться і шляху назад немає.

З 2013 року багато чого змінилося. Політичні настрої, актуальний порядок денний, деякі зміни відбулися в політичній культурі та сприйнятті цінності держави, але незмінним є пошук справедливості, правди, захисту гідності та свободи.

Люди борються за правду й свободу в ситуативних викликах, очікують великих перемін від зміни влади чи геополітичних партнерів. Ці фактори, звичайно, відіграють помітну роль, але їх не достатньо. Зміна прізвища президента чи керівної партії не здатні принести реальні зміни. Саме тому наша увага сьогодні прикута не лише до подій 8-річної давнини, але й до сучасності, яка кидає чимало викликів. Згадка про гідність і свободу має бути не просто пафосною риторикою політичних діячів, але усвідомленим наративом для всього суспільства.

Гідність і свобода — це про наше щоденне життя, стосунки і спосіб взаємодії (коли ми очікуємо поваги до власної гідності та чесності, то маємо відповідно чинити з іншими). Але гідність має і більш глобальний вияв у державній політиці та суспільних нормах. Хоча сучасний світ кричить про важливість почуттів і захист від тиску, булінгу, «токсичності», однак і сьогодні ми не маємо належного захисту базового права на життя, без якого всі промови про гідність виглядають лицемірно. Щороку мільйони ненароджених дітей гинуть в ім‘я комфорту і євгеністських уявлень про «детективних» людей.

Про свободу також багато говорять, але дедалі частіше реальну свободу або підміняють вседозволеністю, або приносять в жертву стабільності, безпеці й комфорту. Справжня свобода завжди йде поруч із відповідальністю, самодостатністю і міцними життєвими переконаннями, що йде всупереч шкідливому українському патерналізму. 

Великою цінністю є свобода розпоряджатися своєю долею, свобода вірити і жити згідно із своєю вірою, свобода виховувати дітей на здорових цінностях, свобода захищати себе, свою родину і Батьківщину, свобода вести бізнес без тиску і грабунку, свобода від залежностей і приниження. Весь цей спектр якостей свободи простежується в цінностях західної цивілізації, яка будувалася на Слові Божому, яке чітко говорить, що ми покликані до свободи!

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In

Отримуйте найсвіжіші матеріали на імейл!

* indicates required