logo

21 червня 1905 народився Жан-Поль Сартр

21 червня 2021 р. \ оновлено 22 лютого

21 червня 1905 року народився французький філософ Жан-Поль Сартр, відомий як представник атеїстичного екзистенціалізму. Його роботи сприяли популяризації соціалізму не лише у Франції, але й за її межами.

Жан-Поль Сартр був єдиною дитиною в сім’ї офіцера флоту Жана-Батіста й Анни-Марії. З юних років захоплювався гуманітарними науками, здобув хорошу освіту і почав педагогічну кар’єру. У міжвоєнний час Сартр активно виступає проти мілітаризації та вітав скорочення військових витрат. Але війна була неминучою і вже 1939-го його призвано в армію (там служив як метеоролог).

В ході окупації Франції 1940 року Жан-Поль потрапляє в полон, однак згодом повертається в окупований Париж і займається викладацькою діяльністю. У 1941 році разом із коханкою Симоною де Бовуар та ще низкою соціалістів утворили підпільний антифашистський гурток (щоправда, ніякої суттєвої шкоди окупаційному режиму їхня діяльність не принесла). Відразу після війни Сартр засновує марксистський журнал «Нові часи», в редакцію якого також увійшли Сімона де Бовуар та Моріс Мерло-Понті.

1950-і відзначилися для Франції підняттям лівих рухів в академічних колах, що не можна розглядати поза контекстом Холодної війни. Тодішня інтелектуальна еліта стала на бік зради своєї країни і активно захищала спалахи комуністичних революцій у світі.

Жан-Поль Сартр відкрито підтримував Радянський Союз і комуністичний блок. Він вважав, що СРСР був «революційною державою, що працює на покращення людства». Критика Союзу, на його думку, мала обмежуватися невідповідністю її політики власним комуністичним ідеалам. Репресивну політику СРСР він аргументував необхідністю «для збереження надії на справедливість», паралельно критикуючи США, які нібито «занурювалися у передфашизм».

Він підтримував радянський блок у Корейській війні, революцію на Кубі (навіть зустрічався з Че Геваро) та, звичайно, соціалістів у В’єтнамі. Сартр увійшов до Світової ради миру (організації псевдопацифістів, яка майже повністю фінансувалася Радянським Союзом) та особисто брав участь у паризьких бунтах 1968-го. Прокомуністична позиція неодноразово ставала предметом критики письменника і філософа, однак прихильників також було чимало.

Що ж до поглядів філософа, то їх можна охарактеризувати як марксистський екзистенціалізм. Ще в ранніх творах він пише про абсурдність буття і тотальний хаос. В роки війни Сартр видає одну з найвідоміших робіт «Буття і ніщо», в якій намагається переконати читача, що нічого не має сенсу і навість свідомості не існує. В цій роботі автор висловлює думку, що людина має відповідати за свої вчинки лише перед собою.

У своїх творах Сартр оспівував свободу як певний абсолют, який не може ніким бути обмежений. Він критикував такі європейські цінності як верховенство права і капіталістичний лад, бо вони нібито обмежують свободу людини. Це дещо абсурдно виглядає з огляду на беззаперечну прихильність до держав лівого блоку і масові репресії щодо мільйонів людей.

Жан-Поль Сартр аж до смерті залишався дуже популярною у Франції персоною. Навіть коли він повністю осліп, то продовжував давати інтерв’ю. Помер філософ 15 квітня 1980 року від набряку легенів.