logo

2 лютого 1900 – померла Енні Віттенмаєр, засновниця Жіночого християнського союз у тверезості

2 лютого 2021 р. \ оновлено 22 лютого

Сьогодні день пам’яті християнскої письменниці та засновниці Жіночого союзу тверезості Енні Віттенмаєр. Вона є однією з найвидатніших американських служительок ХІХ століття.

Енні Тернер Віттенмаєр походила із Огайо, але після одруження з купцем Вільямом Віттенмаєром переїздить до Айови. Там відкрила недільну школу для малозабезпечених дітей і скоро стала відома як автор християнських гімнів. Їїчоловік був досить заможною людиною, але він рано помер (за рік до початку Громадянської війни).

Після смерті чоловіка молода вдова вирішила інвестувати в заходи допомоги нужденним. У 1860-му розпочинається війна і найбільше волонтерів та служителів потребувала медицина. Тисячі дівчат та жінок пішли у польові шпитала в якості медсестер і доглядальниць за пораненими. Серед них була і Енні Віттенмаєр. Побачивши жахливі умови й високу смертність жінка взялася за реформацію шпиталів і почала з організації якісного харчування для поранених.

Вона стала секретарем місцевого Товариства допомоги солдатам і часто їздила до армійських таборів, де облаштовувала спеціальні дієтичні кухні. За підтримки Християнської комісії Сполучених Штатів була організована ціла мережа забнзпечення якісного харчування. Жінки, яких навчала Віттенмаєр, незабаром створили подібні кухні в інших лікарнях, і до кінця війни цю ідею затверджено армійським медичним відділом.

В 1870-х вона відкрила для себе ще один напрямок служіння – участь в антиалкогольній кампані та русі за тверезість. Він виник у середовищі методистів як втілення нового пуританства. У 1874 році Енні Віттенмаєр очолює Жіночий християнський союз тверезості (WCTU). Установчий документпроголошував «повну заборону виробництва та продажу хмільних алкогольних напоїв».

Окрім власне антиалкогольної програми організація боролася проти домашнього насильства, за підвищення шлюбного віку для дівчат та за визнання суботи та особливо неділі неробочими днями. Вони широко співпрацювали з різними церковними служіннями, а також профспілками для покращення умов праці та створення тверезого і благочинного середовища на робочому місці. Енні Віттенмаєр очолювала об’єднання протягом п’яти років, які стали закладенням основ цього руху.

Її діяльність була зразком жіночого служіння. Після Громадянської війни вона допомогла створити місіонерське товариство «Жіночий дім», редагувала періодичні видання «Християнка» та «Християнське дитя», та написала книгу «Жіноча праця для Ісуса».

Енні Віттенмаєр зробила дуже багато для захисту вдів і медсестер. На схилі літ вона очолювала Корпус допомоги жінкам, який домагався від уряду призначення пенсій для медсестер, які пройшли війну. Померла Віттенмаєр 2 лютого 1900 року від загострення астми.