logo

2 квітня 1739 – перша відкрита вулична проповідь Джона Веслі

2 квітня 2018 р. \ оновлено 22 лютого

2 квітня 1739 року відбулася перша відкрита вулична проповідь Джона Веслі, що поклала початок так званому «Великому пробудженню».

У цей час церква в Англії переживала не найкращий час. Після часів Реставрації і аморального правління Чарльза II як церква так і суспільство потребували духовного оновлення. Саме в цей час, як відповідь на існуючу потребу, Господь спонукає Чарльза Веслі заснувати в оксфордському Коледжі Христа «Святий клуб», який стане початком «Оксфордських методистів». Його брат Джон також відвідує цей клуб, організований його братом.

У 1738 році Джон Веслі повертається в Англію після невдалої місіонерської подорожі до Америки. У цей час він зустрічається з одним із послідовників моравських братів, який змінює його погляд на християнське життя і служіння, підбурює в ньому ревність до служіння «живому Богові». Але зайва активність і радикалізм віри не вітається в офіційній англійській церкві. Тоді Джон Веслі бере приклад з Джорджа Вайтфілда, молодого проповідника, який звертався до людей з проповідями прямо на вулиці в районі Брістоля, привертаючи увагу робочих англійців і збираючи цілі натовпи слухачів. Коли Вайтфілд був покликаний на місіонерство в Джорджію, Веслі займає його місце.

2 квітня 1739 року неподалік від Брістоля він виголошує свою першу вуличну проповідь. Вже наступного місяця він почав будівництво першої методистської каплиці в Брістолі, а пізніше створює методистський центр і в Лондоні. Але більшість свого життя він проводить як мандрівний проповідник. Джона Веслі почали називати «вершником Бога», так як в подальшому він проскакав, проїхав чи пройшов 250 тис. миль, вимовивши близько 40 тис. полум’яних проповідей за своє довге життя. Більшість з них прозвучали поза стінами офіційної англіканської церкви, хоча він ніколи не прагнув протиставляти себе їй.

Проповіді Веслі закликали до реформації всього життя віруючих, чим сприяли духовному оновленню суспільства. Деякі дослідники вважають, що саме християнське методистське пробудження в Англії, поряд з аболіціоністською діяльністю квакерів, вберегло Англію від кривавої революції, яка мала місце в кінці XVIII ст. у Франції.