19 травня 1588 року «Непереможна Армада» відправляється до Англії

19 травня 1588 року масивний іспанський флот, відомий як «Непереможна Армада», відправляється з Лісабона до Англії. Незважаючи на значну силову перевагу, Армада зазнала поразки через три місяці.

Відносини між католицькою Іспанією та протестантською Англією були неприязними протягом значного періоду часу, що в кінцевому рахунку призвело до спалаху англо-іспанської війни 1585 року. Імпульсом для початку відкритого протистояння стала англійська підтримка голландських протестантських Об’єднаних провінцій. Голландці протистояли Іспанії, а для запобігання подальшої підтримки англійців, іспанський король Філіп II спланував вторгнення до Англії. 29 липня 1587 року він отримав папський дозвіл на скидання Єлизавети та заміщення її на престолі Англії будь-ким, хто йому буде до вподоби.
Армада складалася з близько 130 кораблів, 8 000 матросів та 18 000 солдатів. Іспанська імперія в цей час була однією з найбагатших і наймогутніших у світі. Англія у порівнянні з нею була значно слабшою, як в економічному, так і в військовому відношенні, і з тих пір, як вона стала протестантською, на континенті не вистачало потужних союзників.
Королева Єлизавета склала текст заступницької молитви, яка повинна була читатися в церквах. На медалях, які потім зображували події тих часів, на одній стороні був зображений розбитий іспанський корабель, а на іншій – люди, які на колінах моляться до Бога. Англійський флот гідно стояв у битві проти іспанської армади, проте остаточну поразку сили короля Філіпа ІІ зазнали через погодні умови. Спочатку вітер погнав іспанські кораблі на північ, вздовж східного узбережжя Англії, а потім, коли командування флоту вирішило припинити операцію та повернутися в Іспанію, вони потрапили у шторм, який винищив значну частину кораблів та особового складу. Було втрачено понад 50 кораблів, і армада перестала бути ефективною. Кораблі, які повернулися до Іспанії, були у поганому стані, а їхні екіпажі послаблені і хворіли від довгої подорожі.
Згодом вітер, який тоді сприяв перемозі Англії назвали протестантським, адже вважали, що саме це було відповіддю Бога на молитви та ознакою Його прихильності до протестантської країни. На найбільш відомих медалях того часу було написано: «Flavit Jehovah et Dissipati Sunt», що в перекладі означає «Ієгова подув Своїм вітром, і вони розсіялися».

#християнство_в_історії

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In