19 серпня 1531 року у Норвічі був страчений Томас Білні, один з мучеників за реформаційні погляди в Англії, хоча він вважався ортодоксальним католиком.
Томас народився близько 1495 року, як вважається, у Норфолці. Про його батьків відомо лише те, що вони пережили свого сина. Він отримав освіту у Трініті Холл в Кембріджі, а через те, що він був маленького зросту, отримав прізвисько «Маленький Білні».
Він здобув ступінь бакалавра права у Кембріджі у 1919 році. Не знаходячи задоволення у схоластиці, він звертається більше до грецького перекладу Нового Заповіту, виданого у 1516 році Еразмом. Вивчення Святого Письма вплинуло на погляди Білні і він зрозумів, що добрі справи, пости, пильнування, меси та вибачення у його житті здійснювалися без істинного розуміння Христа, який є Єдиним, хто може врятувати людей від їхніх гріхів.
Після цього Писання стало центральним об’єктом вивчення для нього, а його вплив поширився і на інших чоловіків у Кембріджі, серед яких були Метью Паркер (майбутній архієпископ Кентерберійський) та Хью Латімер.
Томас Білні почав проповідувати та заперечувати шанування святих та реліквій, паломництва до Валсінгему і Кентербері і відмовився визнавати посередництво святих. Церковна влада тієї місцевості не заперечувала йому, бо, незважаючи на його реформаторські погляди в цих напрямках, він був до останнього ортодоксальним стосовно влади папи римського, меси, доктрини заміщення та авторитету Церкви. Проте потім його все ж звинуватили у єресі та тримали в ув’язненні близько року, змусивши розкаятися.
Через два роки після свого звільнення Білні знову почав проповідувати те, що вважав правдою. Цього разу його арештували та передали цивільній владі, яка здійснила над ним смертний вирок. Єпископ Річард Нікс, за ініціативи якого Білні був заарештований, розкаявся у цьому, проте на нього потім чекав суд, у результаті якого його майно було конфісковане. Серед подібних історій випадок Томаса Білні виділяється тим, що у багатьох аспектах своїх поглядів він залишався ортодоксальним католиком.
