logo

19 червня 325 року проголошений Нікейський символ віри

19 червня 2018 р. \ оновлено 22 лютого

19 червня 325 року був проголошений Нікейський символ віри на Першому Вселенському церковному соборі в місті Нікея (сьогодні місто Ізник у Туреччині). Його іноді називають «Визнання віри 318 отців», так як у Нікейському соборі взяли участь саме стільки єпископів церкви.

«Символ віри» як короткий переказ основних принципів християнського віросповідання був відомий ще до цього. Зокрема, в Діяннях апостольських 8:37 ми знаходимо згадку про те, як Філіп хрестив євнуха після того, як той виголосив: «Вірую, що Ісус Христос є Син Божий».

Науковці вважають, що ще з апостольських часів походить і перший варіант Апостольського сповідання віри, коментар на яке був написаний Руфіном Аквілейським у IV ст. Руфін писав, що нібито апостоли перед тим як почати свою місію в різних країнах домовилися сформулювати короткий зміст християнської віри, який міг би стати загальним для всіх, і був би фундаментом християнського вчення. Згідно зі словами Ісуса, сказаними в Матвія 28:19 – «навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа», апостольський символ віри інтегрував у себе цю «тринітарну» формулу. Так, у своїй «Апології», написаній у II столітті, Юстин Мученик писав, що хрещення водою відбувалося «в ім’я Бога Отця і Царя світу, і нашого Спасителя Ісуса Христа, і Святого Духа».

Апостольське сповідання стало основою і для Нікейського символу віри, прийнятого в 325 році. Нікейський символ віри став загальноприйнятим як для східної, так і для західної християнської традиції, а з XVI ст. – і для протестантизму.

Необхідність вироблення Нікейського символу віри виникла через поширення в той час «аріанства», яка не вважало Ісуса Христа рівним Богу Отцю. Тому єпископи церкви, які зібралися в Нікеї, з метою припинення розбіжностей і розколу в християнстві, виробили загальний християнський символ віри, який відкидав «аріанство». Оригінальний текст Нікейського символу віри був складений грецькою мовою.

Пізніше Нікейський символ віри був трохи доопрацьований і розгорнутий на Першому Константинопольському соборі 381 році і іноді називається Нікео-Константинопольським. До Нікейського сповідання віри були додані слова: «В Єдину Святу Соборну й Апостольську Церкву. Визнаю одне хрищення задля звільнення від гріхів. Чекаю воскресіння мертвих і життя майбутнього віку, амінь».

Подальші церковні собори зазвичай підтверджували Нікейський символ віри, який став основою єдності віри християн протягом багатьох століть.