19 березня 1813 року в Шотландії народився Девід Лівінгстон.
Девід народився в бідній родині, самостійно вивчив латинську та грецьку мови, вступив до університету, щоб стати доктором і прославитися на весь світ своїм місіонерством і дослідженнями Африки.
Припливши у 1840 році в Кейптаун, він зарекомендував себе як захисник прав рабів і борець проти жорстокого поводження з ними. У 1843 році він заснував власну християнську місію на території сучасної Ботсвани. Він вивчив місцеві мови і багато проповідував місцевим африканцям, що призвело до покаяння одного з лідерів місцевих племен, який відмовився від багатожонства і здійснення язичницьких обрядів.
Лівінгстон першим познайомив світ з географією, природою і населенням важкодоступних регіонів центральної Африки. Він перший перетнув Африку від Атлантичного океану до Індійського. Ним було відкрито водоспад Вікторія, біля підніжжя якого сьогодні стоїть пам’ятник першовідкривачу з написом “Християнство, торгівля і цивілізація”.
Вже за життя він став людиною-легендою, як для співвітчизників, так і для африканців. Після повернення до Великобританії в 1856 році його вже вважали національним героєм, а африканці за незвичайну витривалість прозвали його “Великий лев”. З великим інтересом всі читали його книгу “Подорож і дослідження місіонера в Південній Африці”.
Лівнігстон помер в 1873 році під час своєї чергової експедиції в пошуках витоків Нілу. Скрізь, де ступала нога цього дослідника, ним проголошувалося християнське слово. До кінця життя він залишався борцем проти работоргівлі та всіляко намагався цивілізувати африканські народи, ставлячись до них згідно Христової науки як до рівних.
