logo

18 липня 64 року вночі в Римі почалася велика пожежа

18 липня 2018 р. \ оновлено 22 лютого

18 липня 64 року вночі в Римі почалася велика пожежа, у якій імператор Нерон звинуватив християн і почав їх переслідування.

Відомості про цю пожежу повідомляють римські історики Светоній, Тацит і Діон Кассій, що посилаються на більш давні джерела, які не збереглися. Існує кілька альтернативних версій причин пожежі. Згідно з однією з них, Рим загорівся через авантюру самого Нерона, який послав паліїв, щоб знищити нетрі старого міста і сам спостерігав за цим з безпечної відстані, граючи на лірі. Після цього він перевів відповідальність з себе на християн за цю пожежу.

Пожежа тривала шість днів і сім ночей. У результаті неї з чотирнадцяти частин міста вигоріли повністю чотири і ще сім були сильно пошкоджені. Цікаво, що ще під час пожежі у Нерона з’явився план оновленого міста – згідно з ним у місті повинні були будуватися тільки кам’яні будівлі і на деякій відстані один від одного, а головні виходи повинні були виходити на вулицю, а не у двори або сади.

Ймовірним є також і те, що пожежа була викликана нещасним випадком, але впевнено можна сказати, що християни були вперше піддані такому масовому переслідуванню і знищенню, яке було викликане підбурюванням з боку імператора Нерона. Тацит писав про поширення християнства в Римі до пожежі, а після неї про мученицьку смерть і знущання над християнами, яких одягали в шкури диких тварин і нацьковували собак, розпинали і спалювали. Спочатку схоплювали тих, хто відкрито сповідували себе учнями Христа, а пізніше почалися розшуки тих, хто ховався.

Пожежа в Римі і переслідування християн стали центральним сюжетом книги «Куди йдеш?» («Quo vadis») знаменитого польського письменника Генрика Сенкевича, за якою було знято фільм.

Переслідування віруючих не знищило повністю християнське вчення. Часто навпаки, приклад християн, які були готові йти на смерть за Христа, ставав поштовхом для покаяння інших людей. Недарма, один із західних богословів Тертуліан писав, що «Кров мучеників, була насінням християнства». Переслідування християн не зупинилися після правління Нерона, випробування віри тривали і далі, але ніщо не змогло зупинити те, що було народжене через любов Христову.