logo

18 березня 1958 – розпочалася кампанія по знищенню горобців у Китаї

18 березня 2021 р. \ оновлено 22 лютого

18 березня 1958 року комуністичний уряд КНР знайшов нового масового ворога, до боротьби з яким залучили більшість населення. На VIII з’їзді Компартії Китаю Мао Цзедун оголосив про початок кампанії знищення чотирьох «ворогів» китайського господарства: щурів, мух, горобців і комарів. Це рішення прийнято з подачі заступника міністра освіти біолога Чжоу Цзяня.

Від початку кампанії стало зрозуміло, що мух і комарів винищити неможливо. Щурі виявилися дуже пристосованими до несприятливих умов, а тому основний удар впав на горобців. Спочатку їх намагалися травити й ловити, але потім знайшли новий спосіб знищення пернатих. Птахи могли знаходитися в повітрі безупинно не більше 15 хвилин, а тому люди їх лякали і не давали сісти перепочити. Виснажені горобці просто падали на землю і їх добивали. Завзятість у використанні цього методу призвела і до винищення інших дрібних птахів.

За класичною комуністичною традицією до кампанії сполошення горобців залучали учнів і студентів (яких знімали із занять), працівників підприємств та майже всіх селян. Люди по багато годин хитали дерева, махали ганчір’ям, стукали залізними предметами щоб лякати горобців. Діти і селяни збирали тіла птахів на велетенські купи, які сягали кількох метрів у висоту. Фото із трупами горобців постійно публікувалися в газетах із звеличенням партії та трудового люду, який демонструє чергові рекорди у боротьбі з «ворогом господарства».

Боротьба з пернатими до кінця року дала свої результати: знищення близько 2 мільярдів горобців, що нанесло непоправної шкоди екосистемам. Рік першого врожаю після винищення птахів був досить успішним (показники збору зерна перевищували середні), але вже стало помітним збільшення популяції комах-шкідників (особливо гусені і сарани), яких раніше поїдали горобці.

В 1960 китайці зіштовхнулися із серйозною загрозою втратити весь вражай. Коли продовольча криза стала невідворотною, уряд пішов знайомим шляхом, оголосивши нову кампанію боротьби із шкідниками. Але жодного ентузіазму залучених селян і школярів не вистачило, адже боротися із мільярдами комах було складніше, ніж з птахами, які їх поїдали.

Гусінь і сарана в 1960-му з’їли майже весь врожай, що призвело до масового голоду. Це була катастрофа загальнонаціонального масштабу: за різними підрахунками від голоду померли від 20 до 30 мільйонів китайців. Керівництву КНР довелося звертатися до СРСР і Канади, щоб вони допомогли із повторним завезенням птахів. Цілі вагони горобців прямували у Китай, де вони швидко розмножилися, але на відновлення потрібної популяції знадобилися роки.

Історія з китайськими горобцями — це лише один з багатьох прикладів недалекоглядного ставлення до природи і комуністичної зарозумілості. Вони хотіли всьому світу показати, як треба розвивати сільське господарство, але все закінчилося катастрофою і десятками мільйонів смертей.