18 березня 1921 року підписана Ризька мирна угода

18 березня 1921 року в Ризі між більшовиками і польським урядом була підписана Ризька мирна угода. Вона розділила територію України та Білорусі на кілька частин без урахування волі самих жителів цих країн.

У результаті цієї згоди, український і білоруський народи майже на двадцять років виявилися розірваними на частини. Білоруські поети красномовно відзначили це в своїх віршах. Володимир Дубовка написав:

«На нашій холці торг справляє сміло

Москва з Варшавою, з Ригою й Литвою,

І наше змучене катом тіло

Щорічно новою крається межею».

Олесь Дудар відгукнувся віршем «Порізали наш Край», за який незабаром був заарештований більшовиками. Білорусь насправді була поділена не на два, а на три шматки, так як західна частина була передана полякам, а друга частина, яка дісталася більшовикам також була розділена – частина східних білоруських земель була передана радянській Росії, на іншій частині з п’яти з половиною повітів колишньої Мінської губернії була створена радянська Білорусь. Подібно і Україна була розділена на кілька частин – під Польщею, Румунією і радянською Росією. Ризький мир не брав до уваги інтереси Білорусі та України, а створював за задумом більшовиків і поляків кілька штучних буферних республік, кордони яких не збігалися з ареалом їхніх етнічних територій і служили тільки буфером між двома ворогуючими сторонами.

У той же час життя в різних частинах відрізнялося. Особливо сильно це відчувалося в релігійній сфері. Якщо на сході насильно насаджувався атеїзм, зі своїми релятивістськими і часто аморальними цінностями, то на заході релігійне життя переживало певне пробудження. Хоча на сході спочатку почала проводитися коренізація з певною білорусизацією і українізацією, але скоро вони змінилися репресіями з переслідуванням національних лідерів і винищення населення, в тому числі через штучний голодомор. Хоча на заході польська держава не заохочувала розвиток білоруського та українського національних рухів, все ж вони розвивалися.

Поєднання національного і релігійного давало хороший ґрунт для міцного патріотизму. Особливо це було відчутно в Україні, де на заході широке поширення і народний авторитет мала греко-католицька церква.

Таким чином, Ризький поділ розколов українську та білоруську нації на дві частини і створив підстави для формування населення з радянської ментальністю і світоглядом з одного боку, і з західним проєвропейським світоглядом – з іншого боку. По суті, різниця, яка виникла в результаті Ризького поділу, була відчутна не тільки до 1939 року, коли відбулося «возз’єднання», а й багато десятиліть після того. У деякій мірі культурні відмінності в ставленні до віри, мови, патріотизму, традиційних цінностей життя відчутні і сьогодні. Це є промовистою демонстрацією того, як ідеї і віра, оформлені в певний світогляд, можуть впливати на життя суспільства: творчо або руйнівно.

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In