17 травня 1962 року народилася професор медіа-мистецтв та наук Розалінда Пікард. Вона є одним з родоначальників такого напрямку у комп’ютерній науці як «афективне програмування», яке спрямоване на розвиток емоційно грамотного штучного інтелекту. Окрім цього, Розалінда є практикуючою християнкою.
Вона отримала магістерську (1986 рік) та докторську (1991 рік) ступінь з електротехніки та комп’ютерної науки у Масачусетському інституті технологій (МІТ), де вона і працює на посаді професора. Також вона є засновницею та очільницею дослідницької групи Афективного програмування при медіа-лабораторії МІТ. Пікард досліджує можливість комп’ютерного сканування, розпізнавання та реагування на людські емоції. Таким чином її дослідницька група розраховує покращити штучний інтелект та робототехніку.
Цікавим є те, що дослідження Розалінди вже принесли важливі практичні плоди. Одним з напрямків її вивчень є можливість через афективне програмування покращити життя людей з аутизмом. Як відомо, цим людям складно розуміти емоції та інші невербальні аспекти комунікації між людьми. Команда Пікард створила «протез емоційно-соціальної грамотності», що дозволив людині з аутизмом спостерігати за власними реакціями на обличчі, щоб навчитися краще орієнтуватися в емоційних сигналах інших людей. Цей пристрій має 65% точність і розрізняє як вирази обличчя, так і рухи голови.
Як зазначає сама Розалінда, важливу роль у її дослідженнях відіграє її віра: «Поглиблюючись у моделі того, як працюють емоції, я усвідомлюю, що я відчуваю ще більше благоговіння та вдячність за те, як ми створені, а отже і вдячність за Творця, який це зробив». Вона зазначає, що виховувалася як атеїстка, проте у свідомому віці стала християнкою і вважає, що «вчені не можуть припускати, що за межами того, що вони можуть виміряти, нічого не існує». Для неї складність ДНК показує «знак втручання» і «наявність набагато більшого розуму, значно величнішого вченого, значно величнішого інженера, який стоїть попереду нас».
