17 січня 1967 року померла Клара Клержет, відома християнська місіонерка на Мадагаскарі.
Клара народилася у Франції в 1877 році в католицькій родині. Ще в дитинстві, слухаючи одну з проповідей про місіонерство, вона загорілася бажанням приєднатися до цього служіння. Довгий час її мати не погоджувалася відпустити її, але врешті-решт вона стала черницею монастиря св. Йосипа Клунійського. У 1901 році, коли вона давала свою чернечу обітницю, їй було 24 роки.
У листопаді того ж року вона прибула в Таматаве на острові Мадагаскар, де провела десять років, сім з яких служила в госпіталі, а ще три у якості швачки. У той час вона дізналася про плани відкриття спеціального притулку для хворих на проказу на півдні країни і відгукнулася на заклик піти на місію туди. По суті вона стає однією із засновниць цього притулку в Марані разом з польським священиком. Весь залишок свого життя вона провела служачи там хворим, лише двічі, в 1936 і 1946 рр., вона на короткий термін виїжджала до столиці Антананаріву заради власного лікування. Майже сорок років вона була головою цього притулку, а всього вона віддала служінню прокаженим 56 років свого життя до самої смерті.
За цей час багато що змінилося і від невиліковної хвороби був знайдений порятунок. Нові ліки дозволили хворим повертатися до нормального суспільного і сімейного життя. З 1963 року Клара Клержет провела повну реорганізацію притулку, перетворивши його з госпіталю для хворих в поселення, де хворі могли жити своїм сімейним життям, приймаючи ліки. Самотні хворі також отримували окреме місце для проживання.
На момент смерті Клари в 1967 році це незвичайне поселення налічувало 170 пацієнтів, з яких 73 чоловіки, 40 жінок і 57 дітей. Посвята і любов, яку Господь дав цій жінці стали прикладом для багатьох інших місіонерів і священиків для жертовного служіння. У 1962 році притулок зі спеціальним візитом відвідав віце-президент Мадагаскару Кальвін Цебо (Calvin Tsiebo), щоб висловити їй подяку від імені всіх жителів країни. Коли Кларі Клержет вручили французький орден Почесного легіону, вона в простоті сказала, що це нагорода «для кожного прокаженого і для слави Господа».
