17 квітня 328 року вважається вірогідною датою смерті Олександра I Александрійського, єпископа Александрійської церкви і глави Коптської православної церкви.
Саме він захищав триєдність Бога і рішуче виступив в опозиції до вчення Арія на Першому Вселенським церковному соборі, який був скликаний у Нікеї. Олександр був обраний головою цих зібрань. Нікейський собор у складі 318 єпископів і безлічі дияконів і пресвітерів засудив аріанство і випрацював Нікейський символ віри, який визнається православною, католицькою, протестантською та уніатською церквами і вважається одним з центральних у християнському вченні.
На соборі також був визначений час святкування Великодня за пропозицією, яку також зробив Олександр Александрійський.
Після смерті Олександра через три роки після Нікейського собору, його наступником на посту єпископа Александрійського став його учень Афанасій Великий Александрійський. Він продовжив захист догмату Святої Трійці і божественності Ісуса Христа і шанується як один з «отців Церкви».
