17 червня 1714 року у місті Веймар відбулася прем’єра церковної кантати Йоганна Себастьян Баха «У мене було багато горя» («Ich hatte viel Bekümmernis»).
Цей твір, написаний на біблійні мотиви, став перехідним від стилю багатоголосного поліфонічного співу до стилю речитативу і арій, коли текст протяжно співався або майже декламувався. Вважаючи новий стиль кантати універсальним, Йоганн Бах у кінці підписав його «на всі часи». У той час як творцем музики був Бах, текст до кантати створювався ймовірно придворним поетом Соломоном Франком, який використовував чотири фрагменти з трьох псалмів і Книги Об’явлення. Розділений на дві частини твір повинен був виконуватися до і після проповіді.
Оскільки вперше твір прозвучав у співочій капелі Веймарського палацу, то і назву він отримав Веймарської кантати, адже згодом він був ще доповнений композитором і складався вже з 11 частин.
У творчості Баха найкращим чином відображений талант, яким Творець наділяє людину, і сам композитор ніколи цього не приховував, присвячуючи всі свої твори Богу написом «Тільки Богу Слава!» («Soli Deo Gloria!»).
