17 червня 1682 року у Стокгольмі в лютеранській сім’ї народився король Швеції Карл XII. Його християнським вихованням спочатку займалася мати, королева Ульріка-Елеонора. Біографи пишуть, що першою фразою, яку він написав у 5 років, були слова з Євангелія від Матвія 6:33 “Шукайте перш за все Царства Божого і Його правди, а все інше додасться вам”.
Інструкція по його вихованню направляла на виховання мудрості: “Перша – духовна і неземна мудрість, та, що називається християнською релігією…, друга – мирська мудрість, в якій міститься мистецтво і вміння управляти самим собою і своєю державою…”. Ця ж інструкція вимагала, щоб першою книгою, яку повинен прочитати і засвоїти майбутній монарх, стала Біблія.
Прославився Карл XII тим, що не дивлячись на юний сімнадцятирічний вік, зумів організувати гідну відсіч Данії, Росії та Речі Посполитій, які напали на Швецію. Польський король саксонець Август II без згоди сейму своєю власною саксонською армією в 1700 році напав на шведів в Лівонії. На стороні протестантської Швеції і Карла XII виступила частина протестантської шляхти ВКЛ на чолі з Сапегами. Надалі союзником Карла XII в боротьбі з російською армією Петра I став український гетьман Мазепа, який прагнув за допомогою шведського війська захистити незалежність України від Росії. Полтавська поразка армії пораненого Карла ХІІ не дозволила цьому статися.
Карл XII виступав захисником протестантів в Європі, домагаючись виконання католиками досягнутих угод. Він підтримував фінансово і політично лютеранську і кальвіністську церкви ВКЛ, брав участь в Соборах Литовської єдності в Слуцьку і Кейданах.
Під його впливом 15 квітня 1708 року в Радошковичах ряд магнатів і шляхтичів ВКЛ та Польщі перейшли в лютеранство. Зі смертю Карла XII закінчився “період могутності “у шведській історії.
