16 листопада 1888 року народився Вінцент Годлевський, білоруський католицький священик і національний діяч, один із засновників Білоруської християнської демократії.
У 1912 році він закінчив Віленську католицьку семінарію, де вже усвідомлював себе білорусом. У 1914 році Годлевський висвячений на священика. Після закінчення в 1916 році духовної академії в Петрограді, Вінцент служив вікарієм при кафедральному соборі в Мінську. Під час падіння Російської імперії Годлевський увійшов до Білоруського Національного Комітету, який став на чолі білоруського руху навесні 1917 року, був одним з лідерів Першого з’їзду білоруського католицького духовенства, а потім взяв участь у Першому Всебілоруському з’їзді наприкінці 1917 року.
Наступного року католицький священик став редактором газети «Крыніца» («Джерело»), викладав у Несвізькій білоруського семінарії і активно включився в організацію білоруського християнсько-демократичного руху.
З 1924 служив настоятелем у містечку Жодішки на Віленщині, де проводив богослужіння по-білоруськи, за що кілька разів потрапляв під арешт у в’язницю через переслідування польської влади. Був засуджений на 2 роки позбавлення волі за білоруськомовні проповіді в церкві, але залишився незламним у своїх переконаннях. Після звільнення з Макатовської в’язниці у Варшаві, Годлевський оселився у Вільні, де активно допомагав створенню Білоруського католицького видавництва і Білоруського інституту господарства і культури, метою якого було підняти сільськогосподарську освіту білоруського селянства, щоб підштовхнути їх думати не тільки про хліб, а й про долю нації .
Прагнучи дати своєму народові Слово Боже по-білоруськи, Вінцент перекладає Новий Заповіт, який був надрукований у 1939 році, а також видає короткі перекази книг Старого і Нового Заповітів. Паралельно Годлевський засновує і видає газету «Білоруський фронт», яка просуває національні білоруські погляди на християнському підґрунті, створюючи альтернативу різним соціалістичним виданням.
У своїх публікаціях Вінцент засуджував як нацизм, так і комунізм, передчуваючи наближення війни. Коли вона прийшла на білоруські землі, Годлевський зайнявся створенням підпільної Білоруської незалежницької партії та поширенням білоруського шкільництва, працюючи головним шкільним інспектором при Генеральному комісаріаті Білорусі.
Був заарештований німецькими спецслужбами 24 грудня 1942 року напередодні Різдва і розстріляний у Троснянці під Мінськом. Вінцент Годлевський був яскравим прикладом служителя, який дбав про свій народ і шукав для нього кращого майбутнього, жертовно працюючи як у церкві, так і у громадському полі.
