logo

16 червня 1977 року помер аерокосмічний інженер Вернер фон Браун

16 червня 2018 р. \ оновлено 22 лютого

16 червня 1977 року помер аерокосмічний інженер Вернер фон Браун, «батько» американської космічної програми, головний конструктор балістичних і космічних ракет, колишній офіцер СС, який пережив християнське навернення в США.

Вернер народився в німецькій аристократичній сім’ї в Пруссії в 1912 році. Його батько був міністром продовольства і сільського господарства у Веймарській республіці (Німеччини) до приходу до влади Гітлера. Мати Вернера походила з королівської сім’ї. Саме вона сприяла захопленню свого сина космічними дослідженнями, коли після його конфірмації (сповідування своєї віри у свідомому віці) подарувала йому телескоп.

Хлопчик отримав відповідну своєму статусу освіту і вмів грати на скрипці і фортепіано твори Бетховена і Баха, але найбільше його захоплювали фізика і математика. Зі шкільних років він мріяв про космічні польоти і будівництво ракет, читав відповідну літературу і з 1930 року почав працювати над створенням ракет на рідкому паливі. Через два роки перші ракети були запущені на висоту до 2,5 тис. метрів і Вернер фон Браун долучився до програми військового ракетобудування Дорнбергера, адже цивільного ракетобудування в гітлерівській ФРН не планувалося. У 1934 році в Берлінському університеті він захистив докторську дисертацію, яка називалася «Про досліди з горіння».

З 1937 року долучився до нацистської партії, а з 1940 року призначений штурмбанфюрер (майором) СС, так як саме під керівництвом цієї структури велася розробка ракет і це була єдина можливість для нього продовжити свої дослідження. Безумовно, нацисти використовували їх в руйнівних цілях. Створені Брауном ракети Фау-2 могли за 6 хвилин долітати до Лондона і використовувалися при обстрілі Франції, Англії, Голландії та Бельгії. Однак, як тільки випала така можливість, у травні 1945 року Вернер фон Браун разом з групою колег добровільно здався в полон американській армії і згідно з операцією «Скріпка», яка мала на меті евакуацію німецьких конструкторів з Третього рейху, опинився в США.

Відтепер він стає одним з наукових керівників американської космічної програми. До переїзду в США Вернер фон Браун був номінальним лютеранином і майже не замислювався про віру. Однак в 1946 році під час відвідування євангельської церкви в Ель-Пасо штату Техас, Вернер пережив християнське навернення. У своїх спогадах він писав, що пішов до церкви на запрошення друга, бо йому було цікаво, чи дійсно вона є звичайним сільським клубом, як він собі раніше представляв. Американська церква постала перед ним у зовсім іншому вигляді – маленька біла будівля з живою спільнотою віруючих. Відтепер він усвідомив, що релігія – це не просто старий історичний будинок або молитва в останню хвилину, але посвячення, яке вимагає певних зусиль і дисципліни.

Браун приєднався до єпископальної церкви і надалі його віра тільки зростала. Багаторазово він виступав публічно з промовами, які показували взаємодоповнюваність науки і віри, кажучи, що «за допомогою науки людина прагне дізнатися більше про таємниці світобудови, а через релігію вона прагне пізнати Творця». В одному з інтерв’ю, даному радіо-євангелісту Чарльзу Ворду, Браун заявив: «Чим далі ми заглиблюємося в космос, тим більшою стає моя віра». Вернер фон Браун особисто зустрічався і був знайомий з Біллі Гремом, Мартіном Лютером Кінгом і президентом Кеннеді.

Його успішні розробки в ракетній галузі стали стримуючим фактором проти СРСР під час «холодної війни», що допомогло врятувати світ від подальшого насильницького поширення комунізму по планеті. Під його безпосереднім керівництвом як директора Центру космічних польотів NASA були розроблені ракети «Редстоун», ракети-носії «Юпітер», «Сатурн», штучний супутник Землі «Експлорер», космічні кораблі серії «Аполлон».

Його співпраця з Американським космічним агентством закінчилася в 1972 році через його вік, а через п’ять років Браун помер від раку. Його складне життя є прикладом наукової посвяти, покаяння і наближення до Бога, щоб далі прославляти Його своїми винаходами.