logo
14 лютого 2018 р. \ оновлено 22 лютого
Зображення: Wikipedia.org.

14 лютого 869 року помер Кирило Філософ, брат Мефодія, разом з яким вони створили алфавіт, який потім почав називатися «кирилицею».

Народжений у Салоніках (головне місто Македонської області) у 827 році, Кирило був наймолодшим з семи дітей у своїй родині. З юного віку він почав проявляти неабияку здібність до навчання, вивчав філософію та інші науки, а також різні мови. Згодом він і сам почав викладати філософію у Магнаврській вищій школі, у якій до цього навчався сам. Через це він і отримав прізвисько «Філософ».

Помітивши аскетичний нахил свого учня, який відмовився заради своєї діяльності від шлюбу з багатою дівчиною, наставник Кирила призначив його хартофілаксом у бібліотеці при соборі святої Софії у Константинополі. Хартофілакс – це буквально «хранитель бібліотеки» – звання, яке на сьогоднішній день можна прирівняти до звання академіка.

Є свідчення про те, що хоча Кирило викладав у школах та жив у монастирях, він прийняв чернечий постриг лише у 869 році, незадовго до своєї смерті. Мабуть найбільше його постать запам’яталася в історії через його служіння слов’янським племенам, яке тривало більше 3 років. Він був направлений на цю місію разом зі своїм братом Мефодієм на прохання великоморавського князя Ростислава, який висловив потребу у просвітителі, який би навчив їхніх людей вірі рідною мовою.

Діяльність Кирила та Мефодія серед слов’ян мала та продовжує мати вагоме значення: було здійснено переклад Святого Письма, церковної літургії та інших релігійних книг на зрозумілу для тогочасних слов’ян мову. І це відбувалося на фоні того, що німецьке духовенство чинило супротив цій діяльності, наполягаючи на поширенні латини, а не старослов’янської мови.

Майже одночасно тоді виникли кирилиця, яка була заснована на грецькій абетці, а також розроблена Кирилом глаголиця – фонетична система, яка була менш популярна. Сьогодні кирилиця використовується у понад 10 сучасних країнах світу.

Тож життя Кирила, який у цей день 869 року помер у Римі, залишило по собі багату спадщину та зробило вагомий внесок для поширенні Божого Слова, зокрема і на наших землях. У Східній Європі можна знайти чимало пам’ятників Кирилу та Мефодію у знак вшанування їхньої просвітницької діяльності.