14 червня 1811 року народилася відома американська письменниця, автор знаменитого роману “Хатина дядька Тома”, дочка протестантського священика Гаррієт Бічер-Стоу.
Християнка, яку Президент США Авраам Лінкольн назвав “маленькою жінкою, яка почала велику війну”. Лінкольн мав на увазі Громадянську війну 1861 – 1865 рр., результатом якої стала відміна рабства в США.
Гаррієт побачила свою майбутню книгу під час недільного богослужіння в церкві. В її уявленні розгорнулася сцена смерті Тома. Після чого вона сіла писати роман, в якому показала жахи життя рабів на півдні країни. Письменниця не вигадувала факти, але спиралася на задокументовані розповіді рабів, яких вони з сестрою переховували в себе.
Книга стала маніфестом жителів північних колоній проти рабства. 5 червня 1851 року в журналі “Національна ера” був надрукований перший розділ “Хатини дядька Тома”. Друк тривав щотижня протягом десяти місяців. На закінчення видавець написав: “Ми не пам’ятаємо, щоб який-небудь твір американського письменника викликав би таку загальну, глибоку зацікавленість, як ця повість”.
Нове окреме видання “Хатини дядька Тома” в 1852 році було розкуплено за два дні. Роман викликав не тільки інтерес публіки, а й гнів захисників рабства. В американській літературі оформився цілий рух “Анти-Том”, в рамках якого друкувалися романи захисників рабства. У них в різних інтерпретаціях звучала думка про те, що негри – народ, схожий на дітей, нездатний жити без прямого нагляду з боку білих.
За десятирічний період публікації “Хатини дядька Тома” до Громадянської війни було надруковано близько 30 подібних творів. Результат боротьби показав на чиєму боці була перемога.
Влітку 1896 року в віці 85 років Гаррієт Бічер-Стоу померла. Її поховали поруч з чоловіком в місті Ендовер, там, де стояв будинок, який називався “Хатина дядька Тома”.
