12 жовтня 1518 року почалася гаряча фаза дебатів між Каєтаном і Лютером

12 жовтня 1518 року почалася гаряча фаза дебатів між кардиналом Каєтаном і Лютером.

Справа в тому, що влітку 1518 року церковний суд почав розгляд у справі Лютера. З цією метою до Німеччини був направлений кардинал домініканського ордена кардинал Тома Каєтан. Він був найкращим фахівцем з теології Томи Аквінського, прихильником якої був, написавши розширений коментар на роботу Аквінського «Сума теології». Будучи переконаним «томістом», Каєтан підносив непорушність авторитету папи римського.

Князь Фредерік Мудрий, у юрисдикції якого перебував Мартін Лютер, щоб забезпечити йому безпеку, домовився про зустріч в Аусбурзі. Каєтан їхав туди не щоб сперечатися з Лютером, а щоб змусити його вимовити тільки одну фразу – «відрікаюся». Зустріч Лютера з Каєтаном відбулася в будинку відомого банкіра Фугера, який позичив папі гроші на будівництво базиліки св. Петра, і через необхідність повертати борг, якраз і розширилася торгівля індульгенціями.

Колеги Лютера порадили йому під час першої зустрічі лягти хрестом перед кардиналом, що він і зробив, висловлюючи необхідну повагу до духовного керівництва. Проте на пропозицію відректися від своїх поглядів, Лютер попросив прояснити, у чому була його помилка. Саме 12 жовтня почалися триденні дебати Лютера з Каєтаном, під час яких кардинал ніяк не зміг теологічної переконати Лютера в хибності його тез. Каєтан наполягав на праві папи видавати індульгенції, посилаючись на папську буллу 1343 року і багаторазово цитуючи Аквінського. Лютер відкинув авторитет Аквінського, наполягаючи, що папа не має права проголошувати виправдання людей через щось інше крім самого Христа. Коли Каєтан почав тиснути на Лютера, той сказав, що папа, церковний собор і теологи – всі можуть помилятися, про що не раз засвідчила історія.

Коли ситуація вкрай загострилася, Каєтан запропонував Лютеру або відректися, або споживати наслідки свого вибору – ув’язнення і депортацію до Риму. Прагнучи підкорити Лютера, Каєтан відправив до нього Йоганна фон Штаупіца, душпастора августинського ордену. Той, розуміючи серйозність ситуації і намагаючись зняти з себе відповідальність, звільнив Лютера від чернечої обітниці. Штаупіц вимовив при цьому: «Ти повинен розуміти, брате, що ти почав це в ім’я Ісуса Христа».

Лютер залишився непохитним, апелюючи до нового церковного собору, щоб він розглянув це питання. Місія кардинала Каєтана не мала успіху.

#християнство_в_історії

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In