10 жовтня 1780 року народився шотландський лікар і філософ Джон Аберкромбі, що став відомим своїми дослідженнями хвороб спинного і головного мозку.
Джон народився в місті Абердин у сім’ї служителя церкви. Вищу освіту здобув в Абердинському, а потім в Единбурзькому університетах. У 1828 році він видав книгу «Патологічні та практичні дослідження хвороб хребта і головного мозку», яка почала вважатися першим підручником з невропатології, отримала кілька перевидань і перекладатися багатьма європейськими мовами.
Ще кілька його робіт з медицини друкувалися в періодичних виданнях. Дві свої роботи він присвятив морально-філософським міркуванням, у яких прагнув з’єднати істини релігії з природничими науками. Вони сприяли ще більшому його визнанню. За першу з них – «Дослідження про розумові здібності людини і про пошук істини» (1830), Аберкромбі отримав ступінь доктора медицини від Оксфордського університету і був прийнятий у члени Королівського наукового товариства Единбурга. Через три роки вийшла його «Філософія моральних почуттів», за яку Оксфордський університет вибрав Аберкромбі до складу своїх лордів-ректорів.
Джон Аберкромбі став офіційним лікарем короля Шотландії. Він також був одним із старійшин Церкви Шотландії і написав в 1835 році книги «Людина віри: або гармонії християнської віри і християнського характеру».
Земне життя цього вченого і віруючого зупинилося в 1844 році. Через рік після його смерті були надруковані «Есе» Аберкромбі про християнську етику. Плоди його праці продовжували служити людям.
#християнство_в_історії
