1 січня 1802 року Т.Джефферсон вжив у листі вираз “стіна, що розділяє Церкву та державу”

1 січня 1802 року Томас Джефферсон написав листа, у якому вжив вираз «стіна, що розділяє Церкву та державу».

Сьогодні ця фраза використовується як один з принципів функціонування суспільства, і багато хто апелює до нього, вважаючи, що у публічній площині немає місця для віри та Церкви. У статті 35 Конституції України зазначається: «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви». Тож цей принцип здобув загального поширення і у світовій практиці.

Проте мало хто знає про те, що сам Томас Джефферсон не вкладав у ці слова того сенсу, який вивела сучасна їх інтерпретація. [Варто почати з виборчої кампанії, де Джефферсон переміг попереднього Президента США Джона Адамса. Це була одна з найжорсткіших президентських кампаній за всю історію країни. Незважаючи на те, що релігійні переконання Джефферсона були незрозумілими та не поділялися великою кількості американців-християн, до його опонента Адамса також були запитання: його звинувачували у намірах законодавчо затвердити єдину державну церкву, що явно суперечило праву на свободу віросповідання. Тому у цих перегонах перемогу отримав Томас Джефферсон. Цю ситуацію важливо було окреслити з огляду на те, що трапилося далі].

Баптистська асоціація у Денбурі направила лист-привітання новому президенту з нагоди його інавгурації, заохочуючи його вірність відстоюванню права на свободу совісті. У відповіді Джефферсона на це привітання і містилася метафора про стіну. По суті, його слова стосувалися не обмеження діяльності Церкви у державі, а підтверджували принципи Першої поправки до Конституції. Ця поправка висуває вимоги до законодавчої гілки влади «не створювати законів щодо впровадження чи заборони практики будь-якої релігії». Таким чином, Церква не була відкинена за межі суспільного поля, а лише було підтверджене право людей на вільну практику будь-якої віри, адже законні повноваження уряду стосуються людських дій, а не поглядів.

Але нове тлумачення метафори про стіну з’явилося у 1947 році у залі Верховного суду США. Коментуючи заборону Першої поправки на створення законів «щодо впровадження релігії», судді заявили: «За словами Джефферсона, Перша поправка «створила стіну розділення між церквою і державою», … яка повинна бути високою і неприступною. Ми не можемо схвалити найменшого порушення цього принципу».

Таким чином, слова Томаса Джефферсона у відповідь на лист-привітання (хоча він потім використовував цю метафору і в інших документах) сьогодні тлумачиться як неприпустимість для Церкви впливати на суспільні процеси. Такі висновки явно суперечать намірам та ідеям, на яких були засновані Сполучені Штати Америки. Адже важко уявити, щоб батьки-засновники, які у перших рядках Декларації про незалежність визнали закони Бога джерелом права народів на самовизначення (серед підписантів цього документу був і Джефферсон),  так швидко відкинули Бога з цього нового суспільства.

Зображення: Wikimedia Commons

#християнство_в_історії

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In