Ян Гус: «Не зречуся!»

Художник: SCOTT BAKAL. Джерело: http://www.scottbakal.com/jan-hus/3qf8sx5dx30szdih2tj95dsv0wy6sj

Він був спаленний декілька століть тому – 6 липня 1415 року. Кажуть, якась старенька виключно з благочестивих спонукань підклала в`язку хмизу у багаття, і тоді він вигукнув відоме «О, свята простота!». А як там було насправді, ми навряд чи дізнаємося.

Точно відомо, що він був освіченою людиною– декан філософського факультету Празького університету, а пізніше його ректор. І сміливий. Проповідуючи в Віфлеємській каплиці, Гус неодноразово висловлював позиції, які йшли в розріз з офіційною політикою Католицької Церкви.

 

Картина Вацлава Брожика”Ян Гус на Констанському соборі”

 

Гус постійно критикував католицьке священство і Папу, авторитет котрого ставив нижче авторитету Святого Писання. Кому таке сподобається ?! Не подобалось кліру і те, що цей проповідник прагнув змін у правилах причастя, що саме по собі може здатися як перехід на «непотрібні» , другорядні речі. Коли мова йде про принципи, як от «лише Писання» – пізніше сформульований Мартіном Лютером, на перевагу видуманим церковним догмам. Проте ці вимоги висувались з метою усунення поділу на священство та парафіян.

Не можна брати плату за таїнства і продавати церковні посади. Священикові достатньо брати невелику плату з заможних людей, щоб задовольнити свої першочергові життєві потреби.

 Не можна сліпо підкорюватись церкві, але потрібно думати самим, застосовуючи слова з Святого Письма: «Якщо сліпий поведе сліпого, обидва впадуть у яму».

Влада, котра порушує заповіді Бога, не може бути Ним визнана.

Власністю мають володіти лише справедливі. Несправедливий багач – це крадій.

Кожен християнин має шукати правду, навіть ризикуючи власним благополуччям, спокоєм і життям.

Додамо до списку обурення індульгенціями і папськими буллами. Власне, за радикальні погляди на життя, церкву, владу – він і був спалений. Радикальні погляди каралися радикально! У ті часи подібні вигадки вважалися єрессю, а з нею боролися саме так – вогнем.

 

 Приготування до страти

 

Чеський фахівець з церковної історії, Радомир Мали, стверджує, що всі 30 тверджень, які Констанський собор пред’явив Гусу в якості доказів його єресі, послідовник Гуса Ієронім Празький, який сам був спалений менш ніж через рік після свого вчителя, знайшов у роботах і листах Гуса – як раз саме у тому розумінні, в якому їх тлумачив собор. Про це сам Ієронім писав своєму другові, і цей лист зберігся.

Тобто вина Яна Гуса була доведена і надійшла пропозиція зректися. До того ж, йому пропонувалася полегшена версія зречення: самостійно на вибір визначити пункти, від яких він може відмовитися. Це було зроблено, щоб зберегти йому життя, але священик вважав за краще померти і сказав ще одну свою відому фразу: «Не зречуся!».

Через 100 років після загибелі Гуса, Мартін Лютер прийшов із більш широкою програмою Реформації, що вразила всю Європу. У цьому контексті і діяльність Яна Гуса і «гуситська революція» –  є частиною європейської історії, явище, яке виходить за межі маленької Чехії.

Примітно, що  в XX столітті папа Іоанн Павло II висловив глибокий жаль з приводу мученицької смерті Гуса і віддав данину поваги величі його духу. Була створена «гуситська комісія», на чолі з кардиналом Милославом Влком, яка висловила ідею, що «треба переписати історію заново без емоцій» і «вчення Гуса може стати мостом між роз’єднаними християнськими церквами».

Але тоді, в XV столітті, майже відразу після його смерті, в Чехії розгорілися «гуситські війни». Одним із полководців гуситів був Ян Жижка, якому припали до душі слова Гуса: «Вірний християнин, шукай правду, слухай голос правди, вчися правді, люби правду, говори правду, тримайся правди і захищай правду до смерті». Це про нього Тарас Шевченко напише в кінці поеми про Яна Гуса «Єретик» так:

Отак Гуса ченці осудили, запалили… Та Божого Слова не спалили, Не вгадали, що вилетить орел із-за хмари замість гуся і розклює Високу тіару. Байдуже їм, розлетілись, мов тії ворони, з кровавого того свята. Ченці і барони розвернулись у будинках і гадки не мають — бенкетують та інколи Te Deum співають. Все зробили… Постривайте! Он над головою старий Жижка з Таборова махнув булавою.

За результатами 20-річного протистояння радикальних і менш радикальних гуситів з католицькою церквою, перемогла остання

Ян Жижка

послідовник Яна Гуса, полководець гуситів, національний герой чеського народу.

 

Свою природу реформатора Ян Гус проявив не тільки в проповідях з церковної кафедри, але і в здатності до реформування чеської мови. В результаті його старань процес читання і письма став простішим і ближчим до норм усного мовлення. Це, в свою чергу, полегшило поширення грамотності в народі. Через його численні літературні праці (наприклад, «Про пізнання істинного шляху до спасіння») в чеській літературі ствердився новий тип прози. Крім цього, Гус переклав на чеську мову Біблію, яку спалили разом з ним.

У Чехії та Словаччині щорічно 6 липня по всій країні запалюють багаття в пам’ять про Яна Гуса.

 

Ірина Рожко

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In