КОЛИ ЦЕРКВА Є СІЛЛЮ ЗЕМЛІ?

Ісус сказав до своїх учнів: ВИ СІЛЬ ЗЕМЛІ. Мт. 5,13

У солі є 2 основні функції:

-По-перше: Давати смак

-По-друге: Зберігати їжу від псування.

Активна присутність віруючих людей в суспільному житті провадить до того що:

-По-перше: Культура має «смак», в неї є ідеали та розуміння, що є добро та що є зло.

-По-друге: Культура має імунітет, вона зберігається від процесів псування, морального розкладу, які ведуть до смерті культури та суспільства.

Ми живемо в час стрімких суспільних преображень. Західна цивілізація, побудована на християнських цінностях, поступово відходить від  християнства та стає секулярною, язичеською, безбожною.  Особливу кризу переживають сімейні цінності та інститут родини, атакований з різних сторін сексуальною революцією.

Необхідно задати собі питання – де є причина цього морального розкладу? Століттями саме християнська «сіль» була натхненням для західної цивілізації та давала силу для розвитку, а сьогодні ця цивілізація переживає свій духовий і моральний занепад. Може причина кризи саме в солі? Що могло трапитись з сіллю?

Історія християнства свідчить, що є три позиції, які християни можуть займати у відносинах до світу. Три богослов’я, які визначають християнську місію в суспільстві:

Перша позиція  –

І. ЛІБЕРАЛЬНА ТЕОЛОГІЯ.

Церква приймає для себе світські стандарти культури. Френсіс Шейфер так ії охарактеризував: «Ліберальна теологія – це гуманізм, виражений релігійними термінами». Ліберальні християни часто не вірять в самі основні біблійні істини, такі як: воскресіння Христа, богонатхненість Святого Письма чи актуальність 10 заповідей для сучасної людини. Ліберальні церкви приймають сексуальну революцію – все більше ліберальних протестантських деномінацій Європи чи Америки благословляють гомосексуальні «шлюби».

Ліберальне християнство – це сіль, що згубила свою силу. Ії смак не відрізняється від смаку секулярної культури. Така церква не спроможна допомогти цьому світу…

Друга позиція –

ІІ. ТЕОЛОГІЯ ІЗОЛЯЦІЇ.

Представники цієї позиції ділять сфери життя на духовні та недуховні. Виходить – в світі є справи, які цікаві Богу та справи, які Бога не цікавлять. В колі Божих інтересів є церква: церковні служіння, євангелізація, молитва, мораль членів церковних громад. Але такі справи як: праця ,бізнес , фінанси або мистецтво, політика і закони – це світські, плотські справи, які Богу не цікаві та Його не торкаються.

Представники такої позиції, хоча люди набожні і благочестиві,  як сільничка з закритою кришкою – дірки не попадають одна на одну і хоча сіль в середині хороша, навіть є рух, але на жаль, ця сіль не виходить поза стіни церкви-сільнички. Така теологія теж не спроможна змінити цей світ, оскільки дорогоцінний скарб – Істина Слова Божого і реальність Його Царства залишається всередині Церкви і є закрита для суспільства.

Залишімо ліберальну теологію, оскільки вона очевидно є еволюційним, м’яким  переходом людей від Християнства до агностицизму чи атеїзму. Розберемо позиції теології ізоляції. Чи дійсно Біблія не говорить нічого про працю, бізнес та фінанси? В Старому Заповіті є безліч текстів саме на цю тему. Бізнес – це найбільш популярна тема приповістей Ісуса. Чи Біблія нічого не говорить про мистецтво? А псалми Давида – чи ж це не поезія накладена на прекрасну музику? Одежа священиків, внутрішність храму – це ж справжнє мистецтво. З приводу політики – більшість старозавітних текстів можна однозначно рахувати, що говорять про політичні процеси. Царі та їх поведінка, війни, міждержавні союзи, питання свободи і державотворення, моральні питання, які дотичні до соціальних сфер – все це найбільш популярна тема, яку розвиває Старий заповіт. З точки зору римлян, перші християни терпіли гоніння в римській імперії саме з політичних причин – вони відмовлялись бути лояльними перед державою,не  хотіли поклонитись імператору.

Саме наведені вище позиції стали пануючими серед протестантських церков континентальної Європи і вони несуть відповідальність за дехристиянізацію Західної культури.

Але є і третя позиція –

ІІІ. ТЕОЛОГІЯ РЕФОРМАЦІЇ

Це позиція християн, які бачать Бога Господом всієї реальності та знають, що в Царстві Божому є праведні стандарти для всіх сфер життя, як окремої людини так і цілого суспільства.

В Пс.23,1 читаємо: «Господня земля та все, що ії наповнює»

Бог  – Автор всього, шо існує, єдиний Законодавець та Владика всього, що існує. Він розкрив людям свій світогляд, принципи і цінності через Біблію. Завдання Церкви – явити світу ці Божі стандарти праведності у всіх сферах життя особистості і суспільства.

В Єзекіїля 47. Ми бачимо образ храму, з якого витікає жива вода:

«Вода Його зі святині виходить і буде жити все куди пройде цей потік» Єз.47,

 Це образ Церкви, в якій життєдайна вода не просто знаходиться в середині, але випливає із Церкви та приносить життя і оздоровлення для всієї землі.

Ця теологія Реформації в новітній час була найбільш розвинутої і поширеної в Британії і в Сполучених Штатах Америки, що на мою думку, визначило здоров’я та впливовість англосаксонського християнства майже до наших днів.

 Події останніх років в Україні створили запит на цінності в суспільному житті. Для Церкви – це справжній виклик та одночасно неймовірні можливості впливати на суспільство через біблійні  стандарти праведності в різних сферах його життя. Але перед українською Церквою стоїть вибір, яку теологію своєї місії в світі вибрати, і згідно з якою парадигмою розвивати свої відносини з суспільством?

Церква може бути сіллю для землі лише у випадку, коли залишається вірною всьому, що написано в Біблії та бачить всі сфери суспільства полем своєї місії.

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In