Вимоги Бога до політиків

 

Мільйони витрачених коштів, цілодобова робота фахівців з піару, щоденна невпинна увага громадськості, номер один за частотою обговорюваності в медіа..так, це про вибори…І не дивно: питання, хто стане відповідальним за долю держави, не може залишити байдужим кожного свідомого, та й не дуже свідомого громадянина.

Приклад обрання керівника держави, близький до сучасної демократичної процедури, можна побачити в Біблії.  Ізраїльський народ, хоча й був керований Богом і його пророками, не став винятком і захотів собі царя. І головна причина цього була в тому, що діти пророків не зуміли зберегти праведність в очах Бога й народу (зокрема, сини Самуїла,  які зловживали владою і були заплямовані хабарництвом).

На що передусім ми звертаємо увагу, обираючи президента? Звісно, в першу чергу на зовнішні атрибути. Однак Біблія відкриває, що у Бога зовсім інші пріоритети при виборі очільника для свого народу. Наприклад, історія царя Давида, наймолодшого сина свого батька, звичайного пастуха, який, на перший погляд, аж ніяк не достойний стати царем Ізраїля. Яскравим підтвердженням цьому є кілька рядків з Першої книги Самуїла: «Та Господь сказав Самуїлові: Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (1-а Самуїлова 16:7).

Що є важливим при виборі лідера держави? Існує два місця Писання, які дають чітке розуміння критеріїв, якими керується Бог при оцінці державних діячів і в цілому політичної влади:

 

 

А ти вибереш зо всього народу мужів здібних, богобоязливих, мужів справедливих, що ненавидять зиск, і настановиш їх над ними тисяцькими, сотниками, п’ятидесятниками та десятниками. (Вихід 18:21)

 

Коли ти ввійдеш до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі, і посядеш його, і осядеш у ньому, та й скажеш: Нехай я поставлю над собою царя, як усі народи, що в моїх околицях, то, ставлячи над собою царя, якого вибере Господь, Бог твій, конче з-посеред братів своїх поставиш над собою царя, не зможеш поставити над собою чоловіка чужинця, що він не брат твій. Тільки щоб він не примножував собі коней, і не вертав народу до Єгипту, щоб примножити коней, бо ж Господь сказав вам: Не вертайтеся вже більше тією дорогою. І хай не примножить він собі жінок, щоб не відступило його серце, і срібла та золота хай він не примножить собі дуже. І станеться, як буде він сидіти на троні царства свого, то напише собі відписа цього Закону з книги, що перед лицем священиків-Левитів. І буде вона з ним, і буде він читати в ній усі дні свого життя, щоб учився боятися Господа, Бога свого, щоб додержувати всіх слів цього Закону та тих постанов, щоб виконувати їхщоб не гордувало серце його своїми братами, і щоб не збочував він ні праворуч, ні ліворуч від цієї заповіді, щоб продожив дні на своїм царстві він та сини його серед Ізраїля. (Повт.17:14-20)

 

Узагальнюючи прочитане, можна вивести низку важливих критеріїв, якими потрібно послуговуватися при оцінці політичного лідерства. Отже, умовно кажучи, Бог “голосує за”:

Покликаного бути політиком

Коли Бог говорить про критерії, за якими має обиратися майбутній цар Ізраїлю(Повт.17:14-20), то говориться «кого Бог обере». Дійсно ми не можемо знати про богообраність того чи іншого діяча, але ми можемо проаналізувати цей критерій на основі харизми (в перекладі «дар Божий»). Політична харизма – це лідерські, вольові якості і організаційні здібності. Якщо Бог закладає в людині таланти, то тільки для виконання нею своєї місії.


Віруючого

Надзвичайно важко відрізнити фальшиву, показну набожність від справжньої віри. Понад те, політики використовують релігійний образ для формування позитивного іміджу. Важко оцінити віру інших, адже вона криється в потаємних закутках душі. Але Ісус дав нам єдиний критерій оцінки істинності віри в Нього: «по плодах їх дізнаєтесь хто вони». Тобто віра матеріальна, вона не може бути суто абстрактною і не мати під собою конкретних справ. Істинна віра передбачає практику, яка пронизує все життя і проявляється в християнському характері і добрих справах. Богобоязливість (Повт.17:14-20)– також важко піддається статистичному виміру, але якщо політик декларує над собою верховенство Бога і не соромиться визнавати віру в Нього, то можна сміливо говорити про богобоязливість такої людини. Також Бог говорить про важливість знання Його Слова, яке є запорукою справедлививого правління.


Справедливого

У правителя має буття загострене почуття справедливості, адже Бог утворив інститут влади для боротьби з несправедливістю і беззаконням. Бог посилав своїх пророків в Ізраїль в той час, коли в суспільстві була гостра несправедливість. І найбільшу відповідальність за такий стан справ Бог покладав на владу! Правитель повинен невидіти зиск і хабарі.  Бог велику увагу приділяє небезпеці грошолюбства, яке є найпоширенішою причиною морального розкладу еліти. Це призводить до хабарництва, соціального гніту і несправедливості, що зрештою загрожує національній безпеці! Встановлюється клептократичний режим, в якому основною цінністю є гроші – це самознищення і внутрішній розклад.


Професіонала

Тесть Мойсея, даючи йому поради в розбудові структури державного управління, говорить про критерії, за якими потрібно підбирати людей на управлінські посади. Першою вимогою є здібність, тобто природня здатність людини до виконання певного виду роботи. Практично оцінити здібність людини можна через аналіз її професійних успіхів. Але професіоналізм в тій чи іншій сфері не гарантує того, що така людина буде мати успіх на державотворчому поприщі.


Патріота

(Повт.17:14-20) «Він не примножував собі коней, і не вертав народу до Єгипту» – застереження не продавати національні інтереси і не повертатися під протекторат іноземної держави. Тобто незалежністю Бог заборонив гендлювати! Тому у царя має бути висока національна свідомість і патріотизм.Для України цей критерій є надзвичайно важливий, тому що найбільшою бідою нашої історії є зрадництво на найвищому рівні! Також в Повт.17:14-20 є критерій національної приналежності. В сучасних конституціях закріплена норма, яка вимагає від претендента на державну посаду бути громадянином і проживати безперервно певний час на території держави. Зокрема в Україні Конституція говорить, що Президентом України може бути громадянин, що протягом 10 років безперервно проживає на території Україні. Ця сама норма висувається Богом для кандидата на найвищу державну посаду. Чому це настільки важливо для Бога? Це убезпечує державу від зрадництва на найвищому рівні! Щоб правити країною, потрібно себе ототожнювати з нею, розуміти душу, менталітет і проблеми народу. Правитель повинен бути представником титульної національної більшості, але це не обов’язково включає етнічний принцип. Наприклад, в історії України є багато прикладів, як етнічні поляки, австрійці, росіяни були справжніми патріотами України.


Морального

Якщо людина не падка на жінок – вона здатна контролювати себе, а це надзвичайно важливо для державного діяча. Добрий сім’янин має великі шанси стати успішним батьком народу.



Всі переховані чесноти є важливими світоглядними складовими, тому, узагальнюючи, можна сказати, що особливу увагу ми повинні звертати саме на світогляд політика. Він повинен бути цілісним і відображати перераховані складові. Світогляд – це фундаментальні вірування людини щодо навколишнього світу. А фундамент, як відомо, і визначає, наскільки міцною буде вся будівля. Так, всі ми відповідаємо по-різному на запитання про своє походження, релігію, створення та ціль існування Всесвіту, природу людини та сенс її земного буття. Однак, який наш світогляд—такі і цілі; які наші цілі — такі і вчинки; які вчинки — таке і наше життя. А це не може не братися до уваги, коли йдеться про президента країни.

Які риси характеру говорять про нездатність потенційного кандидата бути ефективним лідером держави та стануть ахілесовою п’ятою всієї  держави у разі все ж його перемоги? Що не повинні підтримувати виборці, небайдужі до долі своєї країни? Зважаючи на проаналізовані вище критерії, можна зробити висноновок, що Бог люструє того, хто:

 

– Зневажає власний народ і не ототожнює себе з ним

– Не керується в своїх діях Божим Законом

– Розминувся з власним покликанням

– Бере хабарі і сприяє правовій та соціальній несправедливості

– Веде аморальний спосіб життя

– Зраджує національним інтересам

 

Критерії, які висуває Бог до правителів, такі як богобоязливість, професіоналізм, справедливість – важко піддати об’єктивному аналізу. Але цього й не потрібно робити, адже, коли ми йдемо на вибори, ми не обираємо кандидата на основі повної і достовірної інформації про нього.

По-перше, у нас немає повної і достовірної інформації; по-друге, у нас немає часу, щоб уважно ознайомитися з наявною інформацією про кандидата; по-третє, ми не можемо знати про мотиви, думки, внутрішній світ людини, яку обираємо. Тому на виборах ми керуємося уявленнями, які сформувалися на основі певної, неповної інформації. Наш вибір є цілком суб’єктивним, але наша суб’єктивність повинна бути якомога об’єктивнішою. Ми повинні піддавати детальному аналізу людину, яку делегуємо на владну посаду, і до цього нас спонукає Біблія! Ми повинні звертати увагу на вчинки, оцінюючи публічну людину. Не можна не погодитися з думкою відомого американського державного діяча та філософа Семюеля Адамса про те, що  насправді всі особисті та публічні вади людини матимуть чітке віддзеркалення у реальності.

В Новому Заповіті можна знайти подібні вимоги до влади.Апостол Павло наказує Тимофію: «А єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини, тверезий, невинний, чесний, гостинний до приходнів, здібний навчати, не п’яниця, не заводіяка, але тихий, несварливий, не сріблолюбець, щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю»(1-е Тимофiю 3:2-4). Так, це необхідні риси для єпископів, не для президентів. Однак, якщо єпископи керували сотнями-тисячами вірян, чи не є для президентів, що є лідерами мільйонів, ще більш важливою наявність таких чеснот у своєму характері?!

А як же щодо того, що ідеалів в реальному світі не існує? Якщо немає нічого бездоганного, то, можливо, даремно ставити такі високі вимоги до політичного лідерства? Однак і ця проблема має вирішення:  тригілковий поділ влади з системою стримувань та противаг. Так, саме тому, обраний нами президент завжди буде частково обмежений у своїх рішеннях та діях законодавчою та судовою гілками влади,і ми  можемо бути певні того, що і він завжди залишатиметься відповідальним перед своїм народом та нестиме покарання у разі потреби за свої вчинки.

Однак ми, християни, повинні чітко усвідомлювати:  на обранні лідера своєї держави наша відповідальність на закінчується: кожен з нас повинен завжди бути готовим відповідати  самостійно на виклики та проблеми сучасності у разі неспроможності чинної влади це робити.

 

Юлія Шолом

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In