Андрій Кім: «У кіно світогляд відіграє важливу роль!»

З керівником компанії кінодистриб’юції і дубляжу "Кінаконг" Андрієм Кімом ми говорили про ідеологію в кіно, ЗМІ і соцмережах. А також про популярні ідеї та про їхні клаптики в світогляді християн.

У 2008 році з Вами сталася драматична історія, яка вплинула на Ваше життя, привела до нинішнього служіння і визначила, хто Ви є зараз. Що сталося?

У 2008 році мене заарештували з політичних мотивів. Моє ім’я увійшло до списку політв’язнів сучасної Білорусі, заарештованих за абсурдними звинуваченнями. Як служитель я відвідував в’язниці з дитинства, з тих пір, як покаявся.  Але ж потім я сам став в’язнем! На жаль, у підлітковому віці я відійшов від Господа, тому не знав, що робити у кризових ситуаціях.

Андрій Кім під час судового засідання, 2008 рік. На футболці Андрія промовиста біблійна цитата: «Де Дух Господній, там свобода» (2 Коринтян 3:17).

Але тюремний термін став доброю нагодою знову зустрітися з Богом, від Якого у вільному житті я відгороджувався суєтою, роботою, навчанням тощо. У в’язниці я опинився в тиші, на самоті, без гаджетів і зміг прийняти пропозицію Ісуса слідувати за Ним. Мене засудили на 1,5 роки, але через 7 місяців я вийшов на свободу за указом Президента про помилування. У 2010 році я хрестився, і можна сказати, що з 2012 року став живим християнином зі зміненим серцем.

Чим займаєтесь зараз?

Я керую компанією кінодистриб’юції і дубляжу «Кінаконг» і кінопроектом «Білоруський вікенд», перекладаю книги на білоруську мову.

«Кінаконг» займається професійним озвучуванням білоруською мовою християнських фільмів або фільмів з християнськими цінностями і їхньою дистрибуцією у кінотеатри.

Ми показали десятки фільмів, серед яких були як відомі всім фільми: «Хроніки Нарнії», «Міцний горішок», «Один вдома», «Форрест Ґамп», «Книга Ілая», так і прем’єрні, маловідомі фільми.

«Кінаконг» займається професійним озвучуванням білоруською мовою християнських фільмів або фільмів з християнськими цінностями і їхньою дистрибуцією у кінотеатри.

Наприклад, коли я побачив «Шторм: листи вогню» на Берлінському фестивалі, зрозумів, що його потрібно показати у Білорусі, адже в ньому розповідається про ті неймовірні події, які 500 років тому перевернули світ та ювілеї яких ми святкували у 2017 році: 500-річчя Реформації і 500-річчя білоруської Біблії. До початку сеансу в Мінську ми надали всім бажаючим можливість надрукувати на старовинному верстаті титульну сторінку Біблії Франциска Скорини.

У день показу картини «Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка і чарівна шафа» відбулася презентація білоруського видання однойменної книги К. Льюїса. Це друга книга з циклу «Хроніки Нарнії», перекладена мною. Озвучуємо і мультфільми, вже показали «Маленький принц», «Таємниці Келз» тощо.

Кінопроект «Білоруські вікенди» стартував у 2017 році, з тих пір відбулося понад 60 сеансів в 40 містах Білорусі, які зібрали близько 70 тисяч глядачів. Цим ми служимо Ісусу Христу.

Кінопроект «Білоруські вікенди» стартував у 2017 році, з тих пір відбулося понад 60 сеансів в 40 містах Білорусі, які зібрали близько 70 тисяч глядачів. Цим ми служимо Ісусу Христу. Оскільки ніхто не займається озвученням фільмів білоруською мовою, наш проект дуже затребуваний в країні.

Чому вирішили займатися кіно?

Якщо говорити про служіння, то важливо дивитися, куди біжать всі, та бігти в протилежному напрямку. Потрібно шукати можливості і «виломи». Коли відбудовувався Єрусалим, хороша людина ставала туди, де є потреба в ній, щоб охороняти місто і відбудовувати захисну стіну. Слава Богу, що нам самим не треба вигадувати для себе покликання, це справа Бога.

Якщо говорити про служіння, то важливо дивитися, куди біжать всі, та бігти в протилежному напрямку. Слава Богу, що нам самим не треба вигадувати для себе покликання, це справа Бога.

На жаль, християни Східної Європи не звертають на кіно належної уваги, втім, як і на будь-який інший вид мистецтва. Це парадокс, який Бога не славить, і його треба вирішити. Мало хто з християн знає, що у 1898 році, через три роки після  найпершого в історії людства фільму, Луї Люм’єр зняв стрічку про Ісуса Христа. Після неї він більше нічого не знімав. У 1994 році республіканці виграли вибори в Сенат США завдяки фільму режисера Роберта Земекіса «Форрест Ґамп», але це більше виключення з правил, ніж саме правило.

А стан справ такий, що кінематограф – це та сфера, де християни дуже мало представлені і мають дуже малий вплив. Є успішні християнські студії, такі як «Kendrick Brothers» та «Pureflix». За 10 років існування вони дуже виросли. Є ще в мейнстрімі відомі імена, наприклад, Дензел Вашингтон, Мел Гібсон або Кріс Пратт, але ці люди вбудовані в систему і дуже мало що можуть змінити в кіноіндустрії, яка використовується, як найпотужніший інструмент впливу.

На жаль, християни Східної Європи не звертають на кіно належної уваги, втім, як і на будь-який інший вид мистецтва. Це парадокс, який Бога не славить, і його треба вирішити. Кінематограф – це та сфера, де християни дуже мало представлені і мають дуже малий вплив.

Я впевнений, християнин повинен бути цілісним. У церквах Східної Європи у багатьох світогляд являє собою погано зшиту стару клаптеву ковдру. Це стосується ставлення християн і до освіти, і до ЗМІ, і до мистецтва, і до політики, і до економіки тощо.

Я не думаю, що буду все життя займатися кіно. До того ж я не є його великим шанувальником, але я знаю, що це те, що Бог хоче від мене зараз. Господь встановив для людей географічні та часові межі. Є термін життя людини, є терміни життя народів, є тривалість покликання, є тривалість служіння, потрібно тільки бути вдячним за все і бути відкритим для нового.

  Андрій Кім з представником компанії velcom|A1, партнера  «Білоруських вікендів»

З часів братів Люм’єрів кіноіндустрія досягла масштабів імперії. Ідеологія в кіно була завжди або це сучасний винахід?

Леніну приписують фразу: «З усіх видів мистецтва найважливішим для нас є кіно». І це правда. Оскільки кіно вбирає в себе всі сильні сторони будь-якого іншого мистецтва, при цьому підсилюючи їх вплив. Воно вбирає в себе популярність, доступність, «масовість» книг, на читання яких треба витратити час і інтелектуальні зусилля; використовує візуальну силу театру, який масовим видом культури майже ніколи і не був; підсилює силу музики, силу розказаної історії, яка заволікає людей в сюжет. Тому, так, з самого початку кінематограф використовувався, як інструмент пропаганди. Варто згадати пропагандистські фільми Лені Ріфеншталь про Третій Рейх або фільми Сергія Ейзенштейна.

Я вважаю, що роль кіно неоціненна в падінні СРСР і залізної завіси, хоча б через те, що люди в СРСР бачили, яке життя на Заході і жадали його. Будь-яке мистецтво, у тому числі і кінематограф, крім свідомого елементу пропаганди, має і природну ідеологізацію, від якої неможливо позбутися.

Будь-яке мистецтво, у тому числі і кінематограф, крім свідомого елементу пропаганди, має і природну ідеологізацію, від якої неможливо позбутися.

До речі, середньостатистичний американський підліток проводить перед екраном 40 годин на тиждень. Тому фільми і серіали, на мій погляд, це проповіді, а не розвага. Творці кінопродукції свідомо впливають на світовідчуття, світорозуміння, світогляд людей.

Як це працює?

Творець фільмів – людина з набором цінностей, якій вона навмисно або ні відобразить у кінострічці. Це можна зробити більш або менш коректно, але це відбудеться в будь-якому випадку. В архітектурі та інструментальній музиці найменш відчувається ідеологія, але в художній літературі, телесеріалах, кіно і театрі світогляд відіграє важливу роль.

До речі, середньостатистичний американський підліток проводить перед екраном 40 годин на тиждень. Тому фільми і серіали, на мій погляд, це проповіді, а не розвага. Творці кінопродукції свідомо впливають на світовідчуття, світорозуміння, світогляд людей.

Візьмемо, наприклад, два фільми, які за касовими зборами приблизно однакові, обидва 2018 року випуску, але в одному озвучена “права” ідеологія, а в другому – “ліва” і християни показані комедійно для того, щоб в очах глядачів позбавити християнство сили. Перший фільм “Я можу тільки мріяти” мало відомий, хоча касові збори склали $86 млн., тоді як у другого фільму “Зелена книга” касові збори були $80 млн., але була хороша рекламна кампанія, і про нього говорили незрівнянно більше, ніж про перший фільм. Це свідчить про те, що цінності «лівої» ідеології просуваються так само активно та цілеспрямовано у кіно, як і у ЗМІ.

Які це ідеї? У чому їх користь чи шкода? Як швидко будь-які ідеї приживаються в суспільстві?

Сьогоднішня кіноіндустрія характеризується тотальною заідеологізованістю. Як я вже казав, будь-який твір несе на собі відбиток ідеології. Ідеологія пропагується цілеспрямовано, не хаотично і надзвичайно ефективно, виробляючи монолітність послання. Якщо ми говоримо про мейнстрім у кіно, який транслює Голлівуд, то він сьогодні несе одну єдину ідеологію, одне єдине послання, нав’язує одну єдину ідею, і ідея ця протилежна християнській. Варіації ідеї гуманізму витають у повітрі, люди їх вдихають, живуть ними: «вільна» любов, одностатева «любов», фемінізм, мультикультуралізм, толерантність, висміювання консервативних суспільних цінностей, відсутність або неясність межі між добром і злом, правдою і брехнею, сумісність несумісного тощо. Як відбувається вплив кіно? Це тема окремої розмови або навіть дослідження. Але якщо коротко, то справа у силі мистецтва, у майстерності розказаної історії, у здатності спонукати глядача співпереживати, змусити симпатизувати героєві зі спірними цінностями.

Якщо Голлівуду потрібно буде популяризувати канібалізм, то одна зі студій зніме дуже талановитий, смішний серіал зі зворушливими персонажами. Головний герой в ньому буде доброю, але трохи нещасною людиною, яка вчиняє помилки, як кожен з нас. Сценаристи проведуть його через ряд драматичних життєвих обставин, які проходимо всі ми. А в середині четвертого сезону йому доведеться з’їсти свого кращого друга. Ось тоді глядач, який встиг вже полюбити героя зіткнеться з моральним рівнянням, у якому спрацює наше прагнення співпереживати, тому що співчуття головному герою вже набрало чинності.

Якщо Голлівуду потрібно буде популяризувати канібалізм, то одна зі студій зніме дуже талановитий, смішний серіал зі зворушливими персонажами. Головний герой в ньому буде доброю, але трохи нещасною людиною, яка вчиняє помилки, як кожен з нас. Сценаристи проведуть його через ряд драматичних життєвих обставин, які проходимо всі ми. А в середині четвертого сезону йому доведеться з’їсти свого кращого друга. Ось тоді глядач, який встиг вже полюбити героя зіткнеться з моральним рівнянням, у якому спрацює наше прагнення співпереживати, тому що співчуття головному герою вже набрало чинності.

Якщо немає протидії, то деградація цінностей відбувається досить швидко!

Читай: ФУНДАМЕНТИ СУЧАСНОСТІ. НА ЧОМУ МИ СТОЇМО?

Голлівуд завжди продукував (тиражував) антихристиянські цінності?

У 1921 році законодавці в 37 штатах заборонили прокат більше 100 голлівудських кінострічок. Тоді студії найняли пресвітеріанського старійшину Уілла Хейса, щоб  він повернув Голлівуду «благочестивий» образ. Для асоціації голлівудських студій він склав список правил,  так званий «Кодекс Хейса». Цей список складався з одинадцяти пунктів заборон і двадцяти шести пунктів, де перелічувалося те, чого рекомендувалося уникати.

Так, наприклад, фільми не повинні були принижувати мораль; симпатії глядачів не повинні були бути на стороні злочинця; не можна було висміювати духовенство або праведність закону.

«Зламався» Кодекс в 1959 році на фільмі Біллі Уайлдера “Деякі люблять гарячіше” (також багатьом відомий як «У джазі тільки дівчата», – прим. ред.). Хоча фільм не отримав свідоцтва про допущення до показу, але кінотеатри зробили на ньому величезні касові збори. Приблизно з цього часу Голлівуд перестав прославляти консервативні американські цінності, але почав їх міняти!

Медіа-імперії настільки ж впливові, як і кіно?

Медіа-імперії сьогодні мають незрівнянно більший вплив на маси, ніж найсильніший уряд минулого або сьогодення. «Кіберпанк» стає не тільки жанром мистецтва, а ідеологією сучасності. Facebook і Google знають про нас абсолютно все: бажання, вподобання, звички, смаки, події і обставини нашого життя. Вони можуть дізнатися про вагітність жінки раніше її чоловіка. Більш того, вони контролюють наші знання, оскільки саме вони здатні формувати інформаційну реальність навколо нас на власний розсуд.

Медіа-імперії сьогодні мають незрівнянно більший вплив на маси, ніж найсильніший уряд минулого або сьогодення. Вони можуть дізнатися про вагітність жінки раніше її чоловіка. Більш того, вони контролюють наші знання, оскільки саме вони здатні формувати інформаційну реальність навколо нас на власний розсуд

Зовсім нещодавно в Америці розгорівся скандал навколо Google. Його представники викликані на сенатські слухання з приводу того, що корпорація цензурує консервативні медіа, наприклад, Prager University, Daily Wire. Алгоритми Google не дозволяють контенту з консервативними цінностями бути поміченим великою кількістю людей, а отже, і впливати. Стався витік внутрішнього листування Google, в якому це обговорювалося.

Google не дозволяє контенту з консервативними цінностями бути поміченим великою кількістю людей, а отже, і впливати.

При цьому рівень впливу цих корпорацій такий, що подібного ніколи ще не було в історії людства, і будь-яку здорову людину це повинно лякати.

Дивись: PragerU «Не свідкуй неправдиво»

Українські ЗМІ мовчать. Ідеологія рулить?

Білоруські ЗМІ теж ніяк не відреагували на цю новину. Підозрюю, що вони про неї і не знають, тому що передруковують тільки російські новини. А російські агентства про неї не писали, тому що в своїй роботі дотримуються «лівої» ідеології.

Наведу ще пару прикладів односторонньої подачі матеріалу. Нещодавно в США одночасно відбулося 2 «масшутінга» (масовій розстріл людей, – прим. ред.). Дуже схожі і за кількістю жертв і за часом виконання. Але ЗМІ в основному пишуть тільки про один з них. Чому? Тому що він був здійснений людиною з крайніми «правими» поглядами, яка схвалювала політику Трампа, і через це медіа зручно атакувати консервативний порядок денний. Але другий масшутінг зробив вже «крайньолівий» активіст, «антіфа» і член Демократичної партії. Та інформацію про це не тільки не висвітлюють, але навіть, за дивним збігом обставин, твіттер видалив аккаунт цієї людини. Це приклад того, як інтерпретація і вибірка подій впливає на формування в людині картину світу.

Згідно соцдосліджень більшість американців вважає, що в американському суспільстві приблизно 25% людей мають нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Тоді як реальна цифра близька 3%. Помилитися майже в 10 разів людям «допомогли» ЗМІ, які активно мусують тему ЛГБТ. Ніхто при здоровому глузді не повірить, що можна так багато говорити про тих, кого в країні менше за показник статистичної похибки

Або ось ще один приклад. Згідно соцдосліджень більшість американців вважає, що в американському суспільстві близько 25% людей мають нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Тоді як реальна цифра близька 3%. Помилитися майже в 10 разів людям «допомогли» ЗМІ, які активно мусують тему ЛГБТ. Ніхто при здоровому глузді не повірить, що можна так багато говорити про тих, кого в країні менше за показник статистичної похибки. Ось так ЗМІ впливають на вільних людей, які можуть черпати інформацію, де завгодно, а за фактом отримують неправдиву інформацію через заангажовану інтерпретацію подій.

Зрозуміло, що неможливо бути людиною, яка вільна від будь-якого інформаційного впливу. За якими критеріями вибирати прийнятне джерело впливу?

Біблія вчить нас досліджувати дух будь-якого послання. Дух – це ідея, ідея – це світогляд.

В епоху інформаційних технологій дуже важко помітити, як споживана інформація трансформує тебе. Але Бог закликає нас бути мудрими і «вичерпувати ці глибокі води з серця», тобто усвідомлено досліджувати і фільтрувати те, що має намір потрапити в наш розум. Тому я і займаюся тим, що досліджую ступінь впливу культури, як на кожну людину окремо, так і на народ в цілому.

Біблія вчить нас досліджувати дух будь-якого послання. Дух – це ідея, ідея – це світогляд.

Мрію показати в Білорусі фільм, який створять християни. Мрію, щоб такий фільм був, і був якісним, цікавим. Хочу, щоб його побачили 100 тис. білорусів. Це була б моя найбільша радість! Поки я такого фільму не знаходив.

Думали показати на «Беларускіх уїкендах» новий фільм «Unplanned», який нещодавно вийшов. В ньому розповідається історія директора клініки абортів, що стала активісткою руху проти абортів pro-life (рух «за життя», – прим.ред.) в Америці. Але поки нам не вдалося це зробити. Дуже хочемо показати «Володар перстнів», в якому є християнський сенс, але кілька років нам не вдається отримати на нього права.

Ніколи не привеземо в країну фільми, що викривляють правду та роблять людей гірше. Наприклад, фільми, в яких подружні зради виправдовуються і показуються, як щось хороше. Тому не покажемо «Титанік». Хоча ні від кого з християн я не чув про нього поганих відгуків.

Ніколи не привеземо в країну фільми, що викривляють правду та роблять людей гірше. Наприклад, фільми, в яких подружні зради виправдовуються і показуються, як щось хороше. Тому не покажемо «Титанік». Хоча ні від кого з християн я не чув про нього поганих відгуків.

Якщо я показую фільм на «Беларускі уїкенди», то відчуваю особисту відповідальність за наслідки, не хочу підштовхувати людей до гріхів, до тієї ж подружньої невірності, якою сповнені романтичні голлівудські історії. До речі, думаю, що ми покажемо глядачам «Матрицю», хоча до цього фільму відношення контроверсійне, але, по-моєму, він крутий. І допомагає поширювати Євангеліє. Я бачу в ньому твердження того, що є більш реальний світ, ніж той, в якому ми живемо. Ходження за Христом – це справжня реальність. Цей фільм – приклад свідомого вибору.

У своїй роботі Ви фокусуєтесь на двох опціях: ідеологія в кіно і популяризація білоруської мови. З ідеологією більш менш розібралися. Чому важливо те, якою мовою говорять білоруси, якою мовою читають і дивляться фільми?

Я люблю білоруську мову. Вірю, що Бог створив безліч мов для підтримки праведності. Але в Білорусі, також, як і в Україні сенс існування національних мов стикається з радянською ідеологією: насильницька русифікація культур, приниження, знецінення або знищення національних мов. У деяких регіонах Україні люди соромляться своєї мови, не розуміють, навіщо вона їм потрібна. Це радянська спадщина. Християни повинні бути резистентними (чинити опір, – прим.ред.) до таких речей, але вони такими не є. 95% білорусів розмовляють російською. Я ж хочу, щоб білоруською мовою говорили якомога більше людей, це є важлива мета мого служіння. Тому що сьогодні через білоруську мову можна дуже сильно послужити Богу.

До речи, після фільму Мела Гібсона «Хоробре серце» молодь Шотландії масово почала вчити мову і цікавитися історією країни.

Білоруський мова – це незасіяне поле, яке можна засіяти пшеницею. Воно ще пусте. Але засіявши його, дуже легко отримати урожай. І важливо, що це буде за насіння. Тому, думаю, що дуже важливо для християн проповідувати Христа білоруською. У нашій церкві «Іоан Предтеча» всі служіння, проповідь і прославлення ведеться білоруською, але серед протестантів таких, як ми, мало, на відміну від Католицької Церкви, де ведуть служби білоруською.

У Білорусі мова також використовується, як інструмент ідеології і впливу?

Білоруська мова стає фільтром від усього брудного, що наповнює пропагандистський контент російськомовної аудиторії. Бачу, що національні мови – гарантія суверенітету: де є мова, там немає «зелених чоловічків».

На даний момент якщо людям цікава мова, автоматично їм стає цікавим і те, про що цією мовою говорять. А говоримо ми Євангеліє. Все, що виділяється, завжди звертає на себе увагу! Як бачите, в цьому є практична сторона: те, що оцінюється людьми, як прокляття – мова, що зникає – служить задля Божої Слави.

Ми знаємо, що «Земля і всі справи на ній згорять», але ж покликані любити свою землю і будувати в країнах прообраз Божого Царства, домагатися святості для себе, перетворення свого народу та покаяння нації.

ІРИНА РОЖКО

Сподобався матеріал?

Поділіться цiєю інформацією в соціальних мережах

Twitter Facebook In